28.06.12

В Росії книги про Голодомор прирівнюються до екстремізму. СПИСОК

В Російській Федерації за зберігання чи розповсюдження книг про Голодомор 1932-33 рр., про архіви НКВД, про український визвольний рух та про український націоналізм можна отримати тюремний термін.

Інформацію про це можна знайти у Федеральному списку екстремістських матеріалів, розміщеному на сайті Міністерства юстиції РФ, повідомляє Українська інформаційна служба.

Зараз у списку перебуває 1271 найменування заборонених для тиражування на території Росії книг, брошур, газетних матеріалів та інтернет-публікацій. Вперше список був опублікований у липні 2007 року і складався з 14 найменувань.

Поруч із назвами публікацій у дужках зазначається підстава заборони на їхнє поширення на території РФ, зазвичай – це рішення судів.

Серед даного списку, де переважають публікації про світову змову, націонал-соціалізм, національно-визвольний рух на Кавказі і матеріали антипутінського спрямування, є й чимало видань українських авторів і науковців, чиї матеріали не перебувають під забороною в самій Україні чи в інших державах.

Серед них переважають книги про Голодомор як акт геноциду українського народу.

Є також матеріали про злочини НКВД, при чому зроблені на підставі архівних документів. Є також книга про діяльність Степана Бандери (чомусь він фігурує як Степан Бендера) та книга українського публіциста Віктора Рога ("Роога", як зазначено в списку) "Молодь і націоналізм".


27.06.12

ГЕРОЇ «ХОЛОДНОЯРСЬКОЇ ДЕРЖАВИ»

Чучупак Василь Степанович
Фото: wikipedia
Якщо говорити про Визвольну боротьбу українського народу, Холодний Яр оминути неможливо. «Тут не тільки Хмельницький і Залізняк збирали силу для боротьби». Тут впродовж всієї, осяжної нам історії, сотні поколінь українців точили, з любов’ю лагодили і святили зброю, з якою не розлучались ні у будні, ні у свято. Селянин не йшов в поле без списа чи шаблі. А в хаті, під образами, ставив рушницю. Рушниці під образами – символ віри і дії!

Густі ліси Холодного Яру притягували до себе всіх, хто гостро відчував несправедливість, неприпустимість підневільного стану українців. У Холодному Яру зароджувалась козаччина, гайдамаччина, Коліївщина... Холодний Яр – це край, де й досі витає дух славетних героїв: Байди Вишневецького, Богдана Хмельницького, Северина Наливайка, Семена Палія, Петра Дорошенка, Максима Залізняка, Василя Чучупака, Пилипа Хмари, Івана Лютого-Лютенка та інших відомих й невідомих героїв.

Фортеці, підземні церкви, монастирі з високими та товстими мурами, колись височенні земляні вали, насипані ще до нашої ери, загальна довжина яких й нині чимала – понад 60 кілометрів; підземні тунелі, загальною довжиною не менше 15 кілометрів, непролазні лісові хащі, розгалужені байраки, густі чагарники, гори, річки, плавні, болота створювали надійний прихисток тим, хто боронив рідну землю. Холодний Яр дбайливо оберігав українців, холодноярська земля ховала повстанців у своєму лоні в печерах, схронах, катакомбах.

Земля випромінювала – і це очевидно! – мілітарний дух, який входив, здавалось, в кожного, хто народжувався тут.

Скільки крові пролито в Холодному Яру за Батьківщину! Чи можна зміряти її?!

Холодний Яр – це «шанці на шанцях», «могила на могилі».

24.06.12

24 червня 2012 року виповнюється 200 років з початку війни, яка увійшла в історію як Вітчизняна війна 1812 року

Людмила Студьонова
24 червня 2012 року виповнюється 200 років з початку війни, яка увійшла в історію як Вітчизняна війна 1812 року. Того дня о шостій годині ранку війська французького імператора Наполеона вторглися в західні землі Росії. В Чернігівській губернії почалась відправка селян на оборонні роботи до Києва. Чернігівці доставляли провіант для діючої армії. Чернігівське ополчення було найбільшим в Україні і складалось з 6 кінних козачих і 8 ополченських полків. До ополчення вступили 25 783 ратники, на утримання яких населення зібрало 2 млн. 237 тис. рублів. Важливу допомогу російським військам надавали українські партизанські загони. 

20.06.12

Партизанська війна. В ім’я чого?!


Настає дата, на яку звертав увагу хіба хто із фахівців. 20 червня 1942 року внаслідок рішення Державного комітету оборони Союзу РСР був створений Український штаб партизанського руху. Відтак на долю десятків тисяч партизанів та набагато більшої кількості жителів окупованих гітлерівцями територій відчутно впливав начальник цієї структури, невдовзі – комісар держбезпеки третього рангу Тимофій Строкач. Ми спробуємо повернутись на ці історичні перехресття..

— Іноді стверджують, що наша минувшина – суцільні білі плями. Заперечу – білі плями постійно межують із цілковито чорними, для українського народу, звісно. А ця лиховісна мозаїка ще й укрита нашаруваннями лаку різних кольорів, залежно від ангажованості дослідників. Із допомогою представника Українськго Інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергія Бутка спробуємо реставрувати бодай кілька фрагментів цієї, вкрай зіпсованої часом і людьми, картини. І почнімо, пане Сергію, з уточнення сил, що сперечалися на величезних теренах, які настільки катастрофічно полишила напризволяще доти «нєпобєдімая і лєгєндарная».


Сергій Бутко: — Це німецький окупаційний режим, з одного боку. З іншого – радянський партизанський рух. І з третього боку – український національно-визвольний рух. І з четвертого — польський рух опору, Армія Крайова та інші польські сили. Це – на Західній Україні.

Тобто зіткнення було між Радянським Союзом та його суперниками на окупованій території. Тут же йшла боротьба за незалежність України. І тут же була боротьба за те, щоб Західна Україна після війни залишилася складовою відновленої Польської держави. Тому ситуація ще більш трагічна та кривава: стільки збройних сил — і кожна боролася за своє.

— І кожна сила, по суті, роздирала на клапті мирне населення. Яке, через недолугість воєначальників, і особисто Сталіна, було кинуте на поталу, напризволяще внаслідок катастрофічного відступу радянських військ у перший період війни.


— Абсолютно правильно. Особисто Йосип Сталін і керівництво Радянського Союзу відповідальні за все те. Але Радянський Союз, його керівництво звинувачували саме окупованих. Всі, хто жив у Радянському Союзі, пам’ятають пункт в анкетах: «Чи проживали ви та ваші родичі на окупованій території?»

19.06.12

Половецькі баби у Переяслав-Хмельницькому

Кам`яні Баби з Половецького святилища
(кінець ХІІ, поч. ХІІІ ст.)
Чаплинський район, Херсонська область.




Антропоморфні стели — перші
монументальні кам'яні зображення людини.
Переважно вони пов'язані з поховальними обрядами.
Творцями стел вважаються племена кемі-обинської
та ямної культур (VI—IV ст. до н.е).

У кам'яних скринях, або саркофагах,
ховали своїх небіжчиків племена кемі —
обинської культури (IV тисячоліття до н.е).
Їх поміщали під насипом кургану.
Розписувались з середини мінеральними
фарбами, переважно червоною вохрою.
Узори від найпростіших рисочок, «ялинок»,
солярних знаків до більш ускладнених композицій.




18.06.12

Как расстреляли посла

Барон Федор Боржинский (справа)
Напомним, что в 1917-1920 гг. Украина имела свои дипломатические представительства в странах, признавших ее независимость. Список их немалый: Германия, Болгария, Австрия, Венгрия, Турция, Польша, Литва, Латвия, Эстония, Финляндия, Чехословакия, Румыния, Белоруссия, Грузия, Армения, Азербайджан и другие. Причем некоторые украинские дипломаты выполняли там свой долг до последнего удара сердца - в буквальном смысле этого слова.

КРЕСТЬЯНСКИЙ БАРОН
 
Трагически сложилась судьба украинского посла на Кубани - полковника барона Боржинского.

Вообще-то Федор Боржинский происходил из крестьян Уманского уезда Киевской губернии. В 21 год его забрали в армию. Сначала он служил солдатом, затем поступил в военное училище, которое окончил подпоручиком. Перед Первой мировой войной был послан в Маньчжурию - начальником охраны русского дипломатического представительства. Там оказал какие-то исключительные услуги местному правителю, за что был возведен в князья. В России маньчжурский титул Боржинского признали и даже дали потомственное баронство. Так украинский крестьянин стал маньчжурским князем и русским бароном.

В годы Первой мировой войны Федор Боржинский сражался на Кавказе, за боевые заслуги был награжден Георгиевским оружием и чином подполковника. Весной 1918-го он вернулся на родину и заявил о готовности служить Украине. В то время в нашей стране наступил короткий мирный период, и боевого офицера решили использовать по дипломатической линии, назначив украинским консулом в Пятигорск.

В этой должности Федор Боржинский действовал довольно успешно. Вскоре его вызвали в Киев, где он встречался с гетманом Павлом Скоропадским и получил новое назначение - украинским послом при кубанском правительстве. В то время лидеры Кубани стремились к сближению с Украиной, и гетман Скоропадский планировал включить Кубанский край в состав своего государства.

11.06.12

Китай: археологи откопали более 100 терракотовых воинов

Китайские археологи обнаружили более ста терракотовых статуй воинов в человеческий рост, которые столетия назад были погребены для "охраны" усыпальницы первого императора страны Циня Шихуанди.

Археологи также обнаружили на месте раскопок в городе Сиань в провинции Шэньси 12 глиняных лошадей и расписной щит от колесницы, подобного которому ученые никогда ранее не находили.

По словам китайских экспертов, удивительно, что все статуи находятся в столь прекрасном состоянии.

Китайские терракотовые воины величиной в человеческий рост впервые были обнаружены в 1974 году крестьянами, рывшими колодец.

08.06.12

Білоруси хочуть включити у спадщину ЮНЕСКО валяння валянок

Білорусь пропонує включити до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО традицію валяння шапок і валянок.

Про це повідомив прес-секретар МЗС республіки Андрій Савіних.

"Наразі білоруська сторона готує до включення в список унікальну і самобутню традицію валяння шапок і валянок з вовни Шаповальство і особливу термінологію цієї діяльності Катрушницький лемезень", - заявив він.

За словами Савіних, делегація з Білорусі візьме участь у 4-ій сесії Генеральної асамблеї держав, які ратифікували Конвенцію 2003 року про охорону нематеріальної культурної спадщини. Захід відбувається в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі.

Чи буде запропоновано доповнити зазначений список традицією валяння шапок і валянок в ході нинішньої сесії, прес-секретар білоруського МЗС не уточнив.

Від Білорусі в списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО зараз значиться традиційне народне свято Царі Коледи, що проводиться в селі Семежево в Копильському районі. Його було включено до цього переліку в 2009 році як традицію, що потребує термінового захисту.

Шаповальство - традиційне мистецтво виготовлення з вовни (валяння) головних уборів, валянок, повсті. Білоруські ремісники навчалися йому в Дрібінському районі Могильовської області. У 2009 році творчість дрібінських майстрів-шаповалів отримала статус об'єкта Державного списку історико-культурних цінностей Білорусі.

Нагадаємо, минулого року громадяни Італії закликали Організацію Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури внести традиційну неаполітанську піцу в список нематеріальних об'єктів всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

04.06.12

Монеты Богдана Хмельницкого

 
В 1652 году битва под Батогом поставила жирную точку в многолетней освободительной борьбе украинцев за свою независимость.

С этого времени Богдан Хмельницкий фактически становится суверенным правителем Украины.

Если до этой битвы гетман формально еще признавал власть польского короля и нахождение казацкой державы в составе Речи Посполитой, — то после мая 1652 года все свои универсалы он стал подписывать уже без всякого упоминания польского главенства.

Историки, однако, до сих пор спорят — была ли Украина независимым государством в то время?

Как известно, среди обязательных признаков государственности — наличие столицы и постоянных границ, регулярная армия и собственная денежная единица.

Крепкие казацкие гарнизоны в Овруче, Каменьброде, Коростышеве, Борщаговке, Прилуках, Виннице, Браилове, Станиславчике, Мурафе, Шаргороде, Садковцах, Черновцах, Стене и Ямполе надежно охраняли по периметру всю территорию казацкой державы.

В любой момент гетман мог собрать мощную армию, состоящую из опытных казаков. Город Чигирин при Хмельницком превратился в настоящую столицу. В нем было несколько резиденций иностранных послов, гетманский двор, правительство. Оставалось лишь выпустить собственную монету…

И вот российский посол Григорий Кунаков передает в донесении в Москву, что «в Чигирине де учинил Богдан Хмельницкий мынзу и деньги делают; а на тех новых деньгах на одной стороне мечь, а на другой стороне его Богданово имя».

Была ли вправду выпущена эта монета, что случилось с ней в дальнейшем?.. Посильный вклад в поиски ответа на эти вопросы сделали в нынешнем году Журналистский культурный центр и журнал «Вокруг света».

Донесения российского посла (они поступили в Москву ещё в 1649 году) — не единственное свидетельство появления украинских денег. Подобные известия стали просачиваться из Чигирина и в Варшаву.

Подольский воевода Станислав Потоцкий в письме от 29 октября 1652 года доносил королю Яну Казимиру: «Хмельницкий вмешивается в дела вашей королевской милости: чеканит деньги». Французская «Gazette de France» от 21 декабря 1652 года тоже сообщает, что «казацкий гетман начал чеканить на Украине монету на свой лад, чем вызвал протест польского короля».

В те времена даже отдельные города и феодальные владения имели свою монету. Польский король Сигизмунд III в 1612 году предоставил такую привилегию Андрею Кротоцкому, и тот долгое время чеканил тернары в Лобженице.

После его смерти Николай Сенявский, как наследник привилегий, в 1622 году возобновил чеканку. Свою монету некоторое время выпускал Львов. Хмельницкий, ведя освободительную войну, вполне мог для закрепления своей независимости ввести собственную денежную единицу…

И вот в Европу летят сенсационные донесения о том, что гетман продемонстрировал нескольким послам, находящимся в Чигирине, образцы собственной монеты. Начиная с 1653 года, подобные сообщения внезапно прекращаются… После смерти Хмельницкого о казацких деньгах вообще забыли. Вернулись к этой теме историки, но лишь спустя много лет.