Угорська напіввійськова організація «Гвардія обірванців» (Rongyos Gárda)

На фото - угорська напіввійськова організація «Гвардія обірванців» (Rongyos Gárda). Закарпаття, 1938 рік.

«Гвардія обірванців» діяла в міжвоєнний період (1919–1939 рр.). Її головною метою був перегляд наслідків Тріанонського договору та збройне повернення втрачених Угорщиною територій.

Назва «обірванці» виникла не на порожньому місці. Члени цих загонів замість офіційної військової форми навмисно носили цивільний одяг або старе, зношене спорядження. Робилося це з однією метою аби офіційний Будапешт міг розводити руками й заперечувати будь-який зв'язок із диверсантами. Ця тактика вражаюче нагадує початок гібридної війни росії проти України у 2014 році. Як і російські «іхтамнєти» без розпізнавальних знаків у Криму та на Донбасі, угорські гвардійці діяли під виглядом «місцевих повстанців». Мета обох держав була ідентичною: чужими руками дестабілізувати сусідню країну, уникаючи звинувачень у прямій агресії на міжнародній арені.

«Гвардію обірванців» заснували у 1919 році колишні офіцери - зокрема Пал Пронаї та Іван Хейяш. У 1921 році вона очолила повстання в Західній Угорщині проти передачі Бургенланду Австрії. Тоді гвардійці проголосили на цих землях фейкову республіку Лайтабаншаг, змусивши сторони провести референдум, завдяки якому місто Шопрон залишилося у складі Угорщини.

Напередодні розпаду Чехословаччини Гвардію відновили спеціально для проведення диверсій на півдні Словаччини та на Закарпатті. Дії організації стали частиною скоординованої гібридної війни Угорщини та Польщі проти автономної Карпатської України.

Головні завдання, які Будапешт ставив перед «обірванцями»:

- Максимальна дестабілізація регіону;

- Підрив авторитету чехословацької адміністрації та українського уряду Августина Волошина;

- Створення штучного приводу для введення регулярних угорських військ.

У 1938 році було сформовано кілька загонів загальною чисельністю близько 1000–1500 осіб. Вони проникали на територію Закарпаття малими групами по 20–50 бійців. Диверсії Rongyos Gárda допомогли паралізувати тилові комунікації Карпатської України, що зрештою значно полегшило офіційну окупацію краю угорською армією в березні 1939 року.