Історія про те, як Черчилль відвідав Москву і про курйоз, що, начебто, трапився з політиком на аеродромі

Постать прем'єр-міністра Великої Британії часів ІІ Світової війни сера Вінстона Леонарда Спенсер-Черчилля нині викликає нову хвилю суспільного інтересу. І не в останню чергу через те, що саме з ним сьогодні нерідко порівнюють чинного британського прем'єра Александра Бориса де Пфеффель-Джонсона, який докладає чимало зусиль щоб Україна перемогла Росію. В цьому контексті, в інтернеті можна знайти багато цікавих історій про колишнього керманича Британії, що виглядають досить правдоподібно, але, між тим, не відповідають цілковитій дійсності.

Одна з таких поширених історій про те, як Черчилль у справах ленд-лізу відвідав Москву і про курйоз, що, начебто, трапився з політиком на аеродромі. 

Ось ця історія.

За програмою ленд-лізу Британія постачала СССР автомобілі. Ці постачання здійснювалися в СРСР, головним чином, за рахунок ленд-лізу  американських поставок у Британію. В комплект поставки серед іншого входили також шкіряні пальта для шоферів. Але ці пальта потрапляли не до водіїв, а до військових посадовців, які їх незаконно привласнювали. Коли Вінстон Черчилль прилетів до Москви, то, оглянувши радянську делегацію, що його зустрічала у шкіряних пальтах, він начебто заявив: — Дуже радий, що мене зустрічає профспілка шоферів.

Чи правдива історія про ці "шкіряні пальта"? І так і ні.

Черчилль двічі під час війни відвідував Москву. В серпні 1942 р. і в жовтні 1944 р. Ще був візит в СССР в лютому 1945 р. Але він проходив не в Москві, а в Ялті. Існує досить детальна відео та фото хроніка прильоту Черчилля і його зустрічей у Москві. Там ніде немає "людей в шкіряних пальто". Так само ніде не зафіксовано й слів про "профспілку шоферів". 

Дійсно, в СРСР дуже любили показуху. Але ця показуха не повинна була суперечити радянській же пропаганді. Саме тому правлячий режим просто не міг допустити "прокол" зі шкіряними пальто. Протоколи зустрічей іноземних високопосадовців дуже ретельно готувалися, а їх виконання пильно контролювалося. Хто і в що мав бути зодягнутий вирішували спеціальні служби. Самоуправство в цих обставинах суворо каралося. Проте історія "про шкіряні пальта" з'явилася не на порожньому місці. Її описує в розповіді про свого батька відомий журналіст Сєва Новгородцев. Але в контексті контактів радянського генералітету з представниками американських фірм, що прилітали в Москву у справах ленд-лізу... Крім пальт, радянські офіцери присвоювали ще й унти та утеплені черевики, що знаходили в американських поставках автомобілів, літаків та танках...

Отже, історію про Черчилля, якого прийшли в Москві зустрічати посадовці в крадених шкіряних пальтах можно вважати історичним анекдотом, що має цілком історичний ґрунт.