Прикладом одного з найабсурдніших пам'ятників в Україні є пам'ятник військовим льотчикам у Києві, загиблим при звільненні України. Пам'ятник встановлено 6 листопада 2001 р. у парку Слави на Дніпровському узвозі неподалік від Пам'ятника Вічної слави на могилі Невідомого солдата (між Площею Слави та Аскольдовою могилою) у переддень 58-ї річниці визволення Києва від нацистських військ. Скульптор — Володимир Щур.
Чому пам'ятник абсурдний? Все дуже просто. Скульптура присвячена військовим радянським льотчикам, проте прототипом для її створення став актор Леонід Биков, який ніколи не воював через своє малолітство. По суті, пам'ятник встановлено персонажу радянського кіна, а не конкретній людині. Чому для прототипа не було обрано реального льотчика-фронтовика-героя можна лише здогадуватися. Подейкують, що так забажав колишній міський голова Києва Олександр Омельченко, який дуже любив художній фільм «В бій ідуть самі «старі» і обожнював актора Леоніда Бикова, котрий в кінострічці зіграв роль льотчика, командира ескадрильї капітана Олексія Титаренка («Маестро»).
Якщо розглядати ідею скульптури об'єктивно, то автору(ам) ідеї пам'ятника варто було б вказати, що пам'ятник встановлено саме узагальненому образу льотчика, відтвореному в художньому фільмі. Але, натомість, ми бачимо на пам'ятнику викарбований малозрозумілий надпис "Військовим льотчикам присвячується Леонід Биков". Для людей, котрі "не в темі", або ніколи не бачили згаданої кінострічки, цілком може здатися, що Леонід Биков і справді військовий льотчик, ба навіть герой Радянського Союзу. Але ще раз повторю: Биков не воював і жодних військових нагород ніколи не мав.
Коментарі
Дописати коментар