Залишки гончарного круга або ткацького верстату в селі Бурівка, що на Городнянщині в Чернігівській області

Буває їдеш собі повз сільський зруйнований будинок і раптом щось змушує тебе пригальмувати. Що саме – спочатку і не втямиш. Ти здаєш назад, зупиняєшся і виходиш  з автівки... 

Саме так сталося вчора зі мною, коли проїжджав селом #Бурівка, що на Городнянщині Чернігівської області. Коли уважно оглянув залишки старої хатинки, то майже одразу зрозумів що так зненацька  привернуло мою увагу. Серед  колод, дранки, дошок долівки та битої пічної цегли стирчала річ з характерним обрисом.  Мені здалося, що це міг би бути елемент гончарного круга із залишками глини. Але сумніви щодо цього посіяв відомий чернігівський майстер по дереву Каменецький Андрій, який стверджує, що це може бути елемент ткацького верстату. Позаяк, побачене навіює у мене сум і невтішні думки про вимираючі села Чернігівщини…

За інформацією wikipedia, гончарний круг було винайдено у Месопотамії в кінці 4 тис. до н. е. На території України відомий від 1-ї половини I тис. н. е. Під кінець XIX ст. загального поширення в Україні набув важкий ножний гончарний круг. Б. Д. Грінченко згадує кілька видів тодішніх українських гончарних кругів, які дещо розрізнялись за конструкцією: шльонський, головатий, шестерня, волоський. Уся конструкція була повністю дерев'яна, основою якої служив камінь з видовбаною і змащеною жиром ямкою. Такі круги мали багато недоліків, і основний — неточність обертання круга навколо своєї осі, що спричиняло труднощі в роботі. Нині круги виготовляють переважно з металу…