З історії Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського в період ІІ світової війни

Якби не війна… Серце розривається, коли уявляєш, якою могла б бути сьогодні експозиція в Чернігівському історичному музеї імені В.В. Тарновського… Пропоную увазі матеріал з газети «Українське Полісся» від 11 січня 1942 року.

ЗБЕРЕГТИ РЕШТКИ ЕКСПОНАТІВ

Чернігівський історичний музей вважався одним з найкращих на Україні. Найцінніші срібні, золоті та інші коштовні речі большевики вивезли, але в музеї залишилось ще багато звичайних археологічних пам'яток, зібраних вченими під час розкопок стародавніх городовищ, курганів тощо. Музей мав також ряд експонатів з історії виробництв на Україні (зокрема на Чернігівщині): гончарного, кравецького, виробництва скла і інш. Тут було також багато монет різної чеканки, медалей українських, російських та інших, що мали виняткову історичну цінність. Багато було старовинної зброї і військового спорядження часів гетьманщини та Запоріжської Січі. Війна приносить з собою незліченні лиха, знищує найцінніші культурні надбання людства. Разом з іншими спорудами і будівлями міста під час воєнних дій згоріло й приміщення історичного музею, і всі найцінніші па м'ятки старовини, що там були, загинули.

Колишній працівник музею п. Екземплярський врятував уже під час пожежі кілька історичних картин, серед них два портрети Богдана Хмельницького, портрет полковника Борковського і 22 картини роботи українських, російських та західно-європейських художників. Він вихопив з пожару також ікону Єлецької Божої матері та бюст українського поета-байкаря Леоніда Івановича Глібова. Врятоване від пожару передано німецькій комендатурі. Ікону німецьке командування передало єлецькій релігійній общині. На пожарищі і зараз ще можна бачити серед вугілля та цегли рештки цінних екс понатів — старовинну зброю, кравецьку машину, посуд з оригінальними орнаментами і т. д. Відділ освіти й культури міської управи повинен негайно подбати, щоб усі експонати, які ще можна реставрувати, були зібрані з пожарища й належно збережені.

Ф. Голод.

Коментарі