"Опоряження Чернечої гори". "Нова Рада", 23 (10) квітня 1918 р.


Виконуючи постанову губ. земських зборів про опоряження могили Т. Шевченка, київська земська управа склала комісію яка побувала позавчора на Чернечій горі. В поїздці взяли участь як представники земства, так — запрошені инші особи, які були б комісії користні техничними, художніми та иншими порадами.

В нарадах з приводу опоряження могили і гори брали участь: С. Петлюра — голова Київської земської управи, В. Старий-Корольов — комісар Чернечої горя, Д. Одрина — член губ. управи, М. Педес — інженер, інспектор водних шляхів, п. Дяченко — художиик, О. Лотоцький — голова Київської "Просвіти", М. Синицький — голова комітету по збуд. пам'ятника Шевченкові, Е. Лукашевич — доктор, член комітету по зб. п. Шевченкові, С. Єфремов писменник — А. Ніковський — редактор "Н. Ради". 

Комісія оглянувши пам‘ятник, Чернечу гору та околиці признала, що національна святиня вимагає негайних і широких заходів для опоряження та охорони її, та що держава і громадські інституції не повинні жалувати кошти на цю справу. Треба негайно почати закріпляти гору, яка подекуди осіла.

Стежки слід усі закрити, а покласти доріжки. Всю територію гори треба добре огородити, щоб земля і ростина на горі були цілі та щоб не паслася худоба. 

По горі комісія визнала необхідним позаводити алейки, плацики та обсадити їх, щоб не витоптували траву, та поставити лавки та столики. Необхідно також запросити садовника, щоб пильнував садовним на горі; провести на гору воду; чепурно опорядити кімнати в хаті при могилі і завести там читальню, бібліотеку літератури про Шевченка, робочий кабінет для малярів та письменників. Самий хрест трохи прихований тим, що могила осіла і високо повигонило дерева. Тому мають підняти хреста на постамент. Штахети старі нечепурні кругом хреста слід замінити новими та під стиль хреста. 

Плавучий готель визнано годящим для приїзжих з тим, щоб збільшити число кімнат та пристойно їх ремонтувати. 

На узбіччу за територією могили мають поставити скілька бараків для приїзжих, що схочуть якийсь час прожити коло могили для одпочинку. На березі повинні стояти човни для туристів, а на тім боці на островці завести пляж. 

Для полегчення дороги на Чернечу гору та більшого притоку прихильників поета на могилу слід докласти шосе "Канів — Київ", яке матиме й економичне значіння, та організувати телефон, пошту і телеграф. Потрібна пристань, спасательна станція. 

В звязку з цими широкими заходами стоять досить складні питання про право господарювання на Чернечій горі, про власність, про околншні гори то що. Ці важніші питання вимагають заснування особливої комісії, в яку увійшли б представники губернського земства, уряду, Канівського земства, міста Каніва та "Старої Громади". Цю комісію має організувати комісар Чернечої горм В. Старий-Корольов. 

Що ж до всіх тих практичних заходів, які потрібні на цей сезон, заходів, які викликаються пильною потребою та мають безсумнівний культурний характер, то признаю що комісар може все це робити негайно, щоб це літо Чернеча гора була вже готова добре прийняти всіх прочан на могилу Тараса Шевченка. Комісар має тепер же просити військове міністерство дати на могилу національну варту із свідомих та інтелігентних вояків. Починаючи з Великодня В. Старнй-Корольов має постійно жити на Чернечій горі".

(Джерело -електронний архів преси libraria)

Коментарі