Локомобіль у Коломні

Перебираючи домашній фотоархів, натрапив на власні знімки 12-річної давнини. На них - парова машина "локомобіль", що експонується в російській Коломні на території музею під відкритим небом "Міська садиба ХІХ ст."

Локомобіль - це цілісний агрегат, що складається з парового котла (зазвичай горизонтального жаротрубного) і поршневої машини. Локомобіль (латинською: locus — місце, mobilis — рухливий), як транспортний засіб, найчастіше використовувався для сільськогосподарських потреб та вироблення електроенергії у польових умовах. Котел машини працював на всьому, що підпадало під поняття «паливо». Це могли бути дрова, вугілля, хмиз або солома.

Представлений локомобіль в коломенській музейній експозиції на зорі радянської влади використовувався в валяльному цеху райспоживспілки в селі Дубенки (Московська область). А до большевицького перевороту - для розпилу каменя, що добувався в каменоломнях, розташованих уздовж річки Коломенка.

Дана машина належить до англійського типу «рутьєр», тобто - до пересувних. Прикметно, що в інформаційній табличці біля локомобіля про його англійське коріння ні слова не сказано. При цьому увага акцентується на винаході (1763 р.), що приписується російському механіку Коливано-Воскресенських заводів на Алтаї І. І. Ползунову.

У Росії локомобілі почали будуватися в 1875 р на Людиновскому заводі (село Людиново Жиздринского повіту,

Калужска губернія, Російська імперія) Акціонерного товариства Мальцевских заводів за ліцензією, придбаною у Великобританії. На фото - локомобіль саме того періоду. Цікаво, що ця модель (з певними модифікаціями) випускалася аж до... до 1957 р.(!)