"Зорі не гаснуть". Про піонера Грицька Рибалку, який обороняв колоски від куркульні

19 травня - день народження Всесоюзної піонерської організації імені В. І. Леніна.

19 травня 1972 р. Чернігівська обласна газета "Деснянська правда" в нарисі "Зорі не гаснуть" (автор - О.Куксова, с. Шестовиця, Чернігівський р-н.) розповіла про долю "юного дозорівця соціалістичного врожаю, 1933 рік" Грицька Рибалки із Шестовиці. За те, що хлопчина "добре вчився і добре працював на колосках", а його бригада з 20 чоловік "набрала 50 лантухів колосся", Грицька разом з іншими такими ж піонерами з Одещини, Харківщини, Донбасу та Житомирщини звезли до Києва на зустріч з Павлом Постишевим — 2-м секретарем ЦК КП(б)У, членом Політбюро та Оргбюро ЦК КП(б)У. "За віддану героїчну працю на допомогу батькам в охороні більшовицького врожаю 1933 року" у Києві піонера нагородили Грамотою ЦК ЛСМУ .

Що відомо про Грицька? "Народився він і виріс в старовинному селі, що розкинулось на березі Десни. Вчився в семирічці і був піонером. В Шестовиці тільки-но створився колгосп "Ленінський шлях". Куркульня шкодила, як тільки могла. Артільну худобу, посіви треба було берегти. І тоді на допомогу батькам прийшли їх діти. В той час у полі всюди стояли вишки, на яких по черзі вахту несли піонери. Щоб вороги не підпалили достигаючі хліба. А потім збирали колоски, щоб не втратити жодної зернинки із спільної ниви".
За свої піонерські подвиги Грицько отримав поїздку до Постишева у Київ, грамоту ЦК ЛКСМУ, альбом з фотографіями та... патефон з набором платівок.

Подальша доля Грицька Рибалки була трагічною. Після навчання у ФЗН при депо станції Чернігів, хлопець став курсаном одного з артилерійських училищ. Потім - брав участь у "війні з білофінами" (Радянсько-Фінська війна 1939 - 1940 р.р.). Там його ранило і він повернувся на "відпочинок" до рідного села. Після Нападу Німеччини на СРСР, Грицько знову був мобілізований... Нині ім'я Григогія Федоровича Рибалки значиться серед інших 146 односельчан, які не повернулися з війни...