Емігрантський журнал "Иллюстрированная Россiя" (березень, 1927 р. № 10) не без сарказму розповів про існування в Радянській Росії симфонічного оркестру, що виконує твори без диригента. "Оркестр этот существует и по сейчас, но он играет из рук вон плохо, и даже среди коммунистов не находится большого числа любителей его "свободной музыки", - констатував журнал.
На справді, ця публікація була не стільки про музику, як про всю радянську систему. Справа в тому, що після Жовтневого перевороту в Росії, в грудні 1917 року нова влада скасувала царські військові звання і погони. А на початку 1918 року в Червоній Армії було остаточно встановлено інститут комісарів (політруків - заступників командира з політичної частини), до обов'язків яких, насамперед, входило політичне пильнування за лояльністю військового командування і особового складу.
Але схожі процеси відбувалися не лише в армії, але й в інших сферах суспільного життя. Пролетаріат щиро ненавидів "единоначалия", тому викорінював його всюди, де міг. І в музиці також. Больщевики вигнали з оркестрів диригентів і, як у армії, запровадили так званих музичних комісарів - "худради". І хоча в оркестри з часом диригенти повернулися, а в армію - військові звання і погони, то комісари-політруки та ідеологічні худради проіснували аж до розпаду СРСР.
Коментарі
Дописати коментар