В роки Першої і, особливо, Другої світових воєн у німецьких збройних силах (вермахті) існувала традиція випуску так званих "карток смерті" ("Todeskarten"). Це - публічні друковані оголошення про загибель на фронті конкретного військовослужбовця з короткою біографією та описом обставин його загибелі і місця поховання.
Картки друкувалися за кошт армії і вивішувалися за місцем сдужби загиблого військовослужбовця та за місцем його роботи, звідки його було мобілізовано. Також "картка смерті" зберігалася в родині загиблого. Часто тексти щодо обставин смерті були шаблонними і розповідали загальними словами про героїчну смерть на полі борні. Але були й такі картки, що містили надзвичайно докладну розповідь про смерть воїна. Саме такі картки у істориків викликають найбільший інтерес...
Варто зазначити, що "карток смерті" в німецькій армії з наближенням поразки у війні ставало дедалі менше. Їх просто не встигали виготовляти.
На першому скані - одна з таких "Todeskarten" розповідає про загибель 25 жовтня 1943 року північно-західніше від Чернігова Обер-єфрейтора Алоїса Едера.
Коментарі
Дописати коментар