Художник Сластіон Опанас (Афанасій) Георгійович (1855-1933 р.р.)
Український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець, етнограф, громадський діяч і педагог.
Народився в. Бердянську Таврійської губернії (тепер Запорізька область), в родині іконописця-реставратора. Навчався в школі Товариства заохочення мистецтв у Петербурзі, в 1874-1882 рр.- в петербурзькій АМ в I. Крамського і П. Чистякова. Після закінчення академії подорожував по Україні, замальовував краєвиди, пам'ятки, сільські типи в характерному народному костюмі, речі селян, побуту, зразки різьблення та ін. В 1897-1900 рр. - художник технічного комітету військового міністерства. У 1900-1929 рр. - викладач Миргородської художньо-промислової школи. У 1883-1885 рр. проілюстрував поему Т. Г. Шевченка «Гайдамаки», в 1894-1895 створив серію літографій до альбому «Старина українська і запорізька», в 1875-1928 - галерею портретів українських кобзарів. Серед живописних полотен - картина «Миргород» (1901). Сприяв спорудженню будинку Полтавського губернського земства. За його проектами (в українському архітектурному стилі) споруджений ряд шкіл, лікарень, будинків кооперативних товариств, Миргородська водолікарню, їдальню-клуб і грязелікарня. Досліджував і популяризував кобзарське мистецтво, народна творчість, кустарні промисли. Малюнки та статті Сластіона (під псевдонімом Опішнянський Гончар, Гончар та ін.) друкувалися в періодиці Петербурга, Києва, Львова та інших міст.
За його участю засновано Миргородський краєзнавчий музей (1920), першу селянську капелу бандуристів ім. Івана Франка (друга половина 1920-х рр.). Помер і похований у Миргороді на Троїцькому цвинтарі. У 1965 р. На могилі встановлено залізобетонний пам'ятник (автор - А. Убийвовк), в 1989 р. замінено гранітним (автор - Р. А. Гусаренко). У Миргороді Сластьону відкриті меморіальні дошки.
Український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець, етнограф, громадський діяч і педагог.
Народився в. Бердянську Таврійської губернії (тепер Запорізька область), в родині іконописця-реставратора. Навчався в школі Товариства заохочення мистецтв у Петербурзі, в 1874-1882 рр.- в петербурзькій АМ в I. Крамського і П. Чистякова. Після закінчення академії подорожував по Україні, замальовував краєвиди, пам'ятки, сільські типи в характерному народному костюмі, речі селян, побуту, зразки різьблення та ін. В 1897-1900 рр. - художник технічного комітету військового міністерства. У 1900-1929 рр. - викладач Миргородської художньо-промислової школи. У 1883-1885 рр. проілюстрував поему Т. Г. Шевченка «Гайдамаки», в 1894-1895 створив серію літографій до альбому «Старина українська і запорізька», в 1875-1928 - галерею портретів українських кобзарів. Серед живописних полотен - картина «Миргород» (1901). Сприяв спорудженню будинку Полтавського губернського земства. За його проектами (в українському архітектурному стилі) споруджений ряд шкіл, лікарень, будинків кооперативних товариств, Миргородська водолікарню, їдальню-клуб і грязелікарня. Досліджував і популяризував кобзарське мистецтво, народна творчість, кустарні промисли. Малюнки та статті Сластіона (під псевдонімом Опішнянський Гончар, Гончар та ін.) друкувалися в періодиці Петербурга, Києва, Львова та інших міст.
За його участю засновано Миргородський краєзнавчий музей (1920), першу селянську капелу бандуристів ім. Івана Франка (друга половина 1920-х рр.). Помер і похований у Миргороді на Троїцькому цвинтарі. У 1965 р. На могилі встановлено залізобетонний пам'ятник (автор - А. Убийвовк), в 1989 р. замінено гранітним (автор - Р. А. Гусаренко). У Миргороді Сластьону відкриті меморіальні дошки.
 |
| Портрет дівчини в національному костюмі. Чернігівська губернія. 1886 р. Папір, акварель. 34 х 22 см. Справа внизу підпис олівцем: "Черн. Губ. Козлел.Пов. Р.Красіловка // дiвчіна <нерозбірливо>" |
 |
| Папір, акварель, олівець. 28,5 х 17,7 см. На звороті олівцем: "Чернігівщина. 1889". |
Коментарі
Дописати коментар