У цьому сезоні в Чернігові здійснюється вивчення мису Єлецької гори, якому загрожує знищення внаслідок розвитку ерозійних процесів. Відповідно до планів міста, у ХІХ – на початку ХХ ст. тут був монастирський сад, оточений мурами, що спускались вздовж схилу гори у бік сучасної вул. Толстого.
Про археологічні дослідження біля Єлецького монастиря на сторінці facebook повідомляє керівник розкопок, кандидат історичних наук Олена Черненко.
“Відомо, що Єлецька гора була однією з найдавніших заселених ділянок у межах сучасного міста. Про привабливість її для давніх мешканців краю свідчать виявлені під час досліджень культурного шару уламки керамічних посудин доби бронзи, раннього заліза, слов’янського часу.
Результати розкопок підтверджують висновок, що в часи після монгольської навали (не раніше ХІV ст.) на цій ділянці сформувалось християнське кладовище. Воно функціонувало безперервно протягом багатьох століть (принаймні до ХІХ ст.), внаслідок чого утворилось до 7 ярусів могил, котрі перекривають та прорізають одна одну. Цей цвинтар не позначений на жодному з планів Чернігова та не згадується у писемних джерелах. Напевно, він не був монастирським (забагато дитячих поховань), однак його виникнення можна пов’язати з розташованим поруч мурованим Успенським собором ХІІ ст., збереженим після нашестя монголів.
Поміж могил у материку вдалось виявити залишки більш давніх об’єктів (ям та споруд): Х – початку ХІ ст. та ХІІ – початку ХІІІ ст. З цими об’єктами пов’язані, окрім численних уламків кераміки, знахідки імпортного посуду, предметів побуту (ключі, ножі, пряслиця), вудила та кресало, копоушка, деякі інші речі. Знайдено також хрестик ХVІІІ ст., а в заповненні одного із захоронень – дві «димлені» миски цього ж часу”, – йдеться у повідомленні археолога.
Про археологічні дослідження біля Єлецького монастиря на сторінці facebook повідомляє керівник розкопок, кандидат історичних наук Олена Черненко.
“Відомо, що Єлецька гора була однією з найдавніших заселених ділянок у межах сучасного міста. Про привабливість її для давніх мешканців краю свідчать виявлені під час досліджень культурного шару уламки керамічних посудин доби бронзи, раннього заліза, слов’янського часу.
Результати розкопок підтверджують висновок, що в часи після монгольської навали (не раніше ХІV ст.) на цій ділянці сформувалось християнське кладовище. Воно функціонувало безперервно протягом багатьох століть (принаймні до ХІХ ст.), внаслідок чого утворилось до 7 ярусів могил, котрі перекривають та прорізають одна одну. Цей цвинтар не позначений на жодному з планів Чернігова та не згадується у писемних джерелах. Напевно, він не був монастирським (забагато дитячих поховань), однак його виникнення можна пов’язати з розташованим поруч мурованим Успенським собором ХІІ ст., збереженим після нашестя монголів.
Поміж могил у материку вдалось виявити залишки більш давніх об’єктів (ям та споруд): Х – початку ХІ ст. та ХІІ – початку ХІІІ ст. З цими об’єктами пов’язані, окрім численних уламків кераміки, знахідки імпортного посуду, предметів побуту (ключі, ножі, пряслиця), вудила та кресало, копоушка, деякі інші речі. Знайдено також хрестик ХVІІІ ст., а в заповненні одного із захоронень – дві «димлені» миски цього ж часу”, – йдеться у повідомленні археолога.
Як повідомляв “Чернігів стародавній”, 4 липня Чернігівська експедиція розпочала архітектурно-археологічні дослідження Єлецького монастиря. У її складі: наукові співробітники Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» та студенти Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка. Керівник досліджень: Олена Черненко, кандидат історичних наук.
Археологічні дослідження триватимуть до 30 липня 2018 року. Їх мета: вивчення давньої забудови Єлецького монастиря та фортеці-дитинця. Розкопки проходитимуть у рамках виконання «Обласної цільової програми археологічних досліджень у Чернігівській області на 2013–2020 рр.», затвердженої рішенням Чернігівської обласної ради від 29 березня 2013 року.
Фото Олени Черненко.
Коментарі
Дописати коментар