Під час розкопок 1990 - 1991 рр., що велися В.П. Коваленком та І.М. Ігнатенком у північно-східній та південно-західній частинах Цитаделі й біля підошви насипу (загальною площею 260 кв. м), були виявлені сліди засипаних землею дерев'яних клітей зрубної конструкції, з яких складався вал. Це дозволило реконструювати послідовність виконання робіт по будівництву Чернігівської фортеці та етапів її зведення. Перший етап, як вважають автори дослідження, охоплює другу половину IX - початок X ст., другий - 30 - 40-і рр. XIст., третій - XII - початок XIII ст., а після монголо-татарської навали укріплення чернігівського дитинця неодноразово поновлювалися аж до середини XVIII ст.
Під час розкопок 1990 - 1991 рр., що велися В.П. Коваленком та І.М. Ігнатенком у північно-східній та південно-західній частинах Цитаделі й біля підошви насипу (загальною площею 260 кв. м), були виявлені сліди засипаних землею дерев'яних клітей зрубної конструкції, з яких складався вал. Це дозволило реконструювати послідовність виконання робіт по будівництву Чернігівської фортеці та етапів її зведення. Перший етап, як вважають автори дослідження, охоплює другу половину IX - початок X ст., другий - 30 - 40-і рр. XIст., третій - XII - початок XIII ст., а після монголо-татарської навали укріплення чернігівського дитинця неодноразово поновлювалися аж до середини XVIII ст.
Коментарі
Дописати коментар