Як Україна стала Київською губернією


Л. Тарасевич. Тріумф. Фрагмент
(на передньому плані Петро І).
305 років тому Петро І, не питаючи згоди українців, переселив їх із Гетьманщини в імперію. 18 грудня 1708 р. видано  указ Петра про утворення 8 губерній. Зокрема, Київської... 

Ще на початку 1707 р. відбулася подія, яка вивела з рівноваги гетьмана Мазепу та його оточення. 10 лютого Петро І  підписав іменний указ «Про приєднання Києва та інших черкаських міст до відомства Білгородського розряду». «Великий Государь указал Киев, також и прочие замки в черкасских городах, в которых русские воеводы, приписать к Белугороду; и из Белогорода комнатному стольнику и воеводе князю Дмитрию княж Михайловичу сыну Голицыну, осмотря их, быть к весне в Киеве, где много исправления требует; и для того ему Белгородским разрядом то исправлять. А за честь киевского места, писать его князя Дмитрия, воєводою киевским, а не белгородским, и ведать и Белгород со всем розрядом ему ж князю Дмитрию; а Киев с прочими замки черкасскими взяты в розряд. И о том ему князю Дмитрию сей Великого Государя указ сказать; а об отпуске в розряд тех городов и всех дел и ведомостей и подъячих, у которых те города в повытьях, с их денежными оклады, послать из разряду, в Малороссийский приказ память». Царським указом від 19 березня належало «к гетману и кавалеру к Ивану Степановичю Мазепе для ведома послать свои великого государя грамоты ис приказу Малые Росии».
 
Гетьман дізнався про вищезгадане у Жовкві на квітневій нараді, яка обговорювала план дій під час війни зі шведами. Пилип Орлик у листі до Стефана Яворського пригадував, що гетьман «по том совету ни на обед до царского величества не пошол, а ни у себе ничего через целый день не ел, и когда мы, старшина енеральная по обыкновению в свое время тогож дня до его пришли, застали его вельми сердитого, и ничего болш нам не сказал, кроме тых слов: «Если бы Богу так вернее и радительне служил, получил бых наиболшое мздовоздаяние, а здесь, хота б в ангела пременился, не могл бых службою и верностыю моею жадного получить бладарствия».

Підготовка до війни зі шведами відтягнула Петра І від реалізації цього імперського задуму на кільканадцять місяців. Однак у гетьманському середовищі ці «реформаторські» плани не давали спокою. Миргородський полковник Данило Апостол якось на старшинській вечірці сказав гетьману: «Очи всіх на тя уповають и не дай Боже, на тобе смерти, а мы достанемо в такой неволи, то и кури нас загребуть».

Але коли І. Мазепа, провідні старшини Гетьманщини перейшли на бік Карла ХІІ, цар вирішив здійснити задумане і не церемонитися з українцями.
У власноручних замітках за грудень 1708 р. Петро І накреслив найближчі завдання для реалізації, серед них і «О определении губерний».
Зрештою 18 грудня 1708 р. він підписав указ «в своем Великороссийском государстве для всенародной пользы учинить 8 губерний и к ним розписать города». Велика частина України увійшла в Київську губернію. До неї цар приписав міста:
«Киев, а к нему города: Переславль, Чернигов, Нежин, Новобогородицкой, Сергиевской, Каменной Затон, Бельгород, Ахтырка, Богодухов, Мурахва, Сенное, Болхов, Сумы, Краснополье, Межиречи, Золочев, Буромля, Рублебка, Городное, Суджа, Лебедянь, Мирополь, село Вена, Белополье, Олшанка, Севеск, Курск, Мценск, Путивль, Карачев, Кромы, Рыльск, Брянск, Орел, Новосиль, и того 36. Да из Азовской губернии приписаны в розряде для близости к Киеву города, а что от тех городов до Киева и до Азова верст, и то писано ниже сего:
до Киева до Азова
Алешня 350 655
Вольной 333 627
Хотмыжской 355 607
Карпов 373 600
Красной Кут 293 665
Колонтаев 300 660
Обоянь 420 600
Коломак 280 680
Харьков 340 600
Валки 230 650
Салтов 300 560
Яблонов 360 560
Короча 360 560
Нижегольск 380 540
Старой Оскол 420 620
Ливны 54 740
 
Итого 17 городов.

Да в розряде ж приписан Трубчевск, да по росписи господина Голицына приписано из Смоленской губернии: Белев, Болхов.

А до тех городов:
от Киева от Смоленска
до Белева 730 409
до Болхова 690 450

Всего в Киевской губернии и с тем что приписаны в розряде и по росписи господина Голицына 56 городов».
Гетьман І. Мазепа із старшиною у композиції
«Перший Вселенський собор» у Троїцькій
надбрамній церкві Києво-Печерської лаври.

Гігантське адміністративне утворення об’єднувало українські та російські землі для зручності управління. Гетьманська автономія на цих теренах ніби номінально ще існувала. Але на цій території вже головну роль відігравав київський губернатор. Російські гарнізони в Києві, Чернігові, Полтаві, Переяславі мали утримувати приписані до них російські території. Фактично 18 грудня 1708 р. Петро І своїм указом узаконив акт окупації України. У його імперії вона стала 8-м адміністративним округом — Київською губернією. Мазепинське повстання ще на якийсь час призупинило фактичну ліквідацію гетьманських установ, українського самоврядування. Та зрештою у другій половині ХVІІІ століття Російська імперія поглинула українську самобутність.

Сергій Павленко, "Голос України"
Фотоілюстрації надано автором.

Коментарі