А також як виглядала в давнину Петропавлівська церква — пам’ятка архітектури XVII сторіччя, що згоріла майже 200 років тому, намагаються з’ясувати чернігівські археологи, які досліджують знакові для Чернігова місця.
Ще у травні науковці розпочали архітектурно-археологічне дослідження фундаментів та залишків стін Петропавлівської церкви з трапезною Єлецько-Успенського монастиря, а днями продовжили вивчення Спасо-Преображенського собору. Археологічні розкопки ведуться за кошти обласного бюджету, згідно з обласною Програмою проведення археологічних досліджень у Чернігівській області на 2013—2020 роки, що прийнята цього року.
— Петропавлівська церква з трапезною побудована у 1676 році зусиллями настоятеля монастиря Іоанікія Ґалятовського. Історико-культурне значення цієї будівлі перебільшити важко, адже фактично з неї розпочалося відродження будівництва цегляних споруд у Чернігові, — розповідає керівник археологічної експедиції ЧНПУ ім. Т.Г. Шевченка, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології України ЧНПУ Олена Черненко.
— Як виглядала церква у первісному вигляді, встановити зараз досить складно, адже не збереглися ні креслення, ні фотографії цього пам’ятника епохи українського барокко, — говорить Олена Черненко. І тому головна мета археологічних досліджень — повністю відновити планування споруди та певною мірою реконструювати її зовнішній вигляд. «Розкопки проводяться вище рівня культурного шару (фактично ми розбираємо те, що було засипано землею у 1943 році), і вже зараз маємо уявлення про те, якою була споруда. Встановлено, що півтораметрові стіни цієї споруди будувалися з цегли місцевого виробництва. Будівля мала площу 1200 квадратних метрів. Дуже добре зберігся вівтар із престолом. Це досить унікальний випадок, адже коли церква закривалася, зазвичай, престол розбирався», — каже Олена Черненко.
Продовжаться також археологічні дослідження Спаського собору. Торішні розкопки показали, що Спасо-Преображенський собор має ще багато нерозгаданих таємниць. Одна з них — хто ж зодчий цього унікального пам’ятника часів Київської Русі?
— Спаський собор будували в ті часи, коли на території давньої Русі ще не було мурованого зодчества, і для будівництва кам’яних храмів запрошували майстрів з інших країн. Традиційно вважається, що Спаський собор збудований зодчими з Візантії, але наші торішні розкопки породили суттєві сумніви. Ми вважаємо, що скоріше за все, це були майстри з Кавказу — Аланії або Абхазії, де християнство існувало ще з першого сторіччя нової ери, або ж зодчі з Малої Азії, — продовжує Олена Черненко.
Цього року розкопки проводяться поблизу південного фасаду собору — між південною баштою та південним тамбуром. «Тут, нижче рівня сучасної поверхні, збереглися залишки однієї з найзагадковіших споруд давньоруського часу, так званої хрещальні. Будівля була знищена у XVIII сторіччі, а замість неї, за традицією псевдоготики, до Спасу прибудували круглу башту, симетричну північній стародавній башті, що існувала ще з давньоруського часу. Залишки хрещальні, розібраної у XVIII сторіччі, у 1923 році вивчалися відомим археологом Миколою Макаренком. Втім, рівень наукових досліджень того часу був не дуже високим, через що виникає багато питань, пов’язаних із датуванням споруди, її функціональним призначенням, а перш за все — з архітектурними традиціями. Наші цьогорічні розкопки і повинні дати відповіді на ці питання», — каже науковець.
Олена БЕРЕЗКІНА, "Чернігівські відомості"
Коментарі
Дописати коментар