Перейти до основного вмісту

Історія, як вона є

Шукати в цьому блозі

Гайдамаки - Сумний святий вечір

січня 06, 2013

Отримати посилання
Facebook
Twitter
Pinterest
Електронна пошта
Інші додатки

Отримати посилання
Facebook
Twitter
Pinterest
Електронна пошта
Інші додатки

Коментарі

Дописати коментар

Популярні публікації

Мазепа - товарний знак

Знаємо про гетьмана України Івана Мазепу здебільшого як про історичну особу і як про персонажа, якому присвячувалися численні літературні, образотворчі і музичні твори. Але ім'я Мазепи стало ще й товарним знаком. Вашій увазі - популярні шведські сірникові етикетки Mazeppa, що вироблялися в Швеції у ХХ ст. На етикетці можна спостерігати сюжет одного із літературних міфів про гетьмана. Цю історію з життя українського гетьмана Івана Мазепи було описано в «Історії Карла XII, короля Швеції» фіософа Вольтера і в поемі лорда Байрона. За легендою, Мазепа закохався в дружину одного польського графа, який помстився йому, прив'язавши майбутнього гетьмана до спини дикого коня і відпустив у ліс. Після недовгого переслідування вовками майбутнього українського гетьмана знайшли і виходили українські селяни... Прообразом малюнка на етикетці стала картина французького художника Ораса Верне "Мазепа серед вовків" (фр. Mazeppa aux loups). Митець написав її у 1826 році за мотивами пое

“Сороковые, роковые…” або з приводу вірша Давида Самойлова “Бандитка”

Давид Самойлов, 40 рр. ХХ ст. Від редакції. Приводом для цієї публікації є опитування, яке ми провели днями за допомогою ел. пошти серед авторів журналу. Питання було сформульовано так: “Вірш Давида Самойлова (1920-1990) “Бандитка” – це факт поетичний чи історичний? Така поезія у 2000-ні веде до діалогу з Україною чи стосується російськомовної поезії про Україну?” Текст вірша, написаного 1946 р., перша публікація – 2000 р.,- наводимо нижче, подаємо за лінком . Кілька років тому зроблено переклад вірша українською . Бандитка Я вёл расстреливать бандитку. Она пощады не просила. Смотрела гордо и сердито. Платок от боли закусила. Потом сказала: “Слушай, хлопец, Я всё равно от пули сгину. Дай перед тем, как будешь хлопать, Дай поглядеть на Украину. На Украине кони скачут Под стягом с именем Бандеры. На Украине ружья прячут, На Украине ищут веры. Кипит зелёная горилка В белёных хатах под Березно, И пьяным москалям с ухмылкой В затылки тычутся обрезы. Пора пограбит

Благовіщенський чоловічий монастир у Ніжині

Німецьке фото періоду ІІ світової віни. Закладини храму відбулися 1702 року за ініціативи митрополита Стефана Яворського і фінансової допомоги гетьмана Івана Мазепи. Автор проєкту споруди - архітектор Г. І. Устинов. 1716-го року відбулося урочисте освячення Благовіщенського собору, якому дали назву Богородичного Назарету. Згодом при храмі поступово почав облаштовуватися чоловічий монастир. У другій половині XVIII-го століття монастир тричі постраждав від пожеж. При радянській владі храм використовувався під склади. Іконостас собору було знищено, поховання у храмі — пограбовано. У західній стіні собору пробили ворота, через які могли б проїжджати трактори. У 1999 році робота монастиря поновилася. Нині монастир використовується для потреб УПЦ (МП) (Російська Православна Церква).

На платформі Blogger