Число броварень було непостійним і в різні роки становило:
1783 - 1
1793 - 3
1804 - 4
1851 - 25 (зайнято 70 чоловік)
1861 - 19.
Броварні у поміщицьких маєтках, в основному, здавалися в оренду. Але через обмеженість збуту, необхідність постійного вивозу пива у міста тощо пивоваріння у сільській місцевості занепало і залишилося в основному у містах і містечках. Тому число броварень скорочувалося: якщо у 1860 році їх було 20, то у 1863 - 18, 1866 - 17, 1867 - 15, 1880 - 7, 1892 - 8, 1900 - 8, 1912 - 7 (зайнято 225 осіб).
1783 - 1
1793 - 3
1804 - 4
1851 - 25 (зайнято 70 чоловік)
1861 - 19.
Броварні у поміщицьких маєтках, в основному, здавалися в оренду. Але через обмеженість збуту, необхідність постійного вивозу пива у міста тощо пивоваріння у сільській місцевості занепало і залишилося в основному у містах і містечках. Тому число броварень скорочувалося: якщо у 1860 році їх було 20, то у 1863 - 18, 1866 - 17, 1867 - 15, 1880 - 7, 1892 - 8, 1900 - 8, 1912 - 7 (зайнято 225 осіб).
У 1871 році спеціально створеним пивним консорціумом було збудовано у Чернівцях перший добре обладнаний паровий пивзавод. Правда, того ж року він згорів і відновив свої потужності тільки у 1877 році. Це було найбільше підприємство галузі, воно стояло на рівні пивзаводів Австрії і Німеччини, виробляючи пиво міцністю до 10-14 градусів і більше. Для нього поставлялося щороку як з Буковини, так і з Бессарабії, України, Румунії до 1100 центнерів ячменю, а з Чехії - до 200 центнерів хмелю. Річне виробництво високоякісного пива становило у 70-х роках понад 44 тис гл (мабуть, гектолітрів - прим моя), вивозилося навіть у румунію, Галичину, Семигород.
Незважаючи на скорочення кількості броварень, обсяг пивної продукції зростав. Якщо у 1851 році в краї було вироблено 6 тис гл пива, то у 1853 - 1857 рр в середньому щороку 31, 5 тис гл, 1860-1864 рр - 25 тис гл, 1880-1884 рр - 45 тис гл, 1900-1904 рр - 126 тис гл, 1908-1912 рр - 148 тис гл (причому у 1912 році - 193,5 тис гл).
Основна його частина (80-85 тис гл щороку у 1900-1904 роках) вироблялася на трьох чернівецьких броварнях, решта (35-40 тис гл) - на заводах у Сереті, Сучаві, Радівцях, Солці (Південна Буковина).
На базі чернівецьких пивзаводів у 1884 році виникло "Перше Буковинське акціонерне товариство пивоварів". Розширення виробництва пива стимулювалося тією ж системою контингентування, спрямованою на те, щоб пиво вироблялося тут лише для місцевого споживання і не чинило конкуренції західним продуцентам пива. З метою захисту і виживання галузі у конкурентній боротьбі виробники пива Буковини і Східної Галичини створили у 1911 році галицько-буковинський пивний картель, монополізувавши виробництво і збут пива у краї.
Коментарі
Дописати коментар