Друкований органом Української Республіканської Ради Профспілок видання "Робітнича газета" 24 лютого 1960 року розмістила досить цікаву статтю під назвою "Партизан з Корюківки". Варто звернути увагу на те, що матеріал було оприлюднено напередодні 17-ї роковини Корюківської трагедії, під час якої 1–2 березня 1943 року нацисти (переважно угорські) вбили 6700 жителів містечка Корюківка, що на Чернігівщині. Багато очевидців тих подій були ще живі... Тому, прочитавши лише заголовок статті, я грішним ділом подумав, що матеріал присвячено сторінкам історії радянських партизан на Чернігівщині, насамперед - обставинам тієї най масштабнішої в Європі трагедії та ролі, яку виконували/не виконували в ній "народні месники". Принаймні, на мою думку, це було б доречно. Однак, як виявилося, жодним словом про спалення Корюківки та села Єліне (звідки родом герой матеріалу) нічого не сказано. Як і про партизан, які нічого не зробили аби врятувати своїх земляків від страшної загибелі.
Позаяк, стаття виявилася надзвичайно цікавою. А історія, викладена в ній, могла б лягти в основу гостросюжетної кінострічки про війну.
Мова про корюківчанина Сергія Мотчаного - радянського полоненого, в'язня концтабору в містечку Гуменісса (Греція), партизана, який зі зброєю в руках воював проти нацистів на Балканах. Особливо показовим видається один з епізодів партизанства Мотчаного в гірському масиві Пайкон, про який згадує журналіст. Мова про каральну операцію під час якої німці намагалися оточити і знищити місцевих партизан. Цитата: "Загрозливе становище ускладнювалося ще й тим, що багато сотень стариків і жінок з дітьми залишили зруйновані села і шукали порятунку у партизанів. Довелося відходити, залишаючи рубіж за рубіжем, поки не настав критичний момент: партизанів оточили на тісному плато..." Далі в статті розповідається про те, як партизани в ході контратаки прорвали оточення і змусили ворога тікати. Себто, партизани відступали разом з цивільним населенням, якого не кинули напризволяще. У підсумку партизанам вдалося не лише вистояти, але й прорвати оточення і завдати ворогу великих втрат. Цікаво, на які думки могла навести ця розповідь земляків Мотчаного, які під час каральної операції нацистів в Корюківці чекали на допомогу з боку партизан, але так і не дочекались захисту? Чомусь здається, що автор статті О.Орламенко знав відповідь на це питання і своєю статтею про корюківчанина героя-партизана з Балкан в переддень роковин Корюківської трагедії дав прозору відповідь-натяк на мовчазний докір жителів спаленого містечка.
Коментарі
Дописати коментар