Легенди і факти про «Хустину св. Вероніки»


Існуючі нерукотворні образи Ісуса Христа — Туринська плащаниця та «Хустина св. Вероніки» привертають до себе увагу як простих вірян, так і вчених. Якщо Туринська плащаниця відома на увесь світ, то про «Хустину св. Вероніки» знають менше.

Нагадаємо, «Хустина св. Вероніки», яка вже сто років не залишала Ватикан, з 30 січня до 15 лютого перебуватиме в Архикатедральному соборі Святого Юра у Львові.

Ось, що про неї відомо:

Наукові дослідження сьогодні однозначно підтверджують, що Плат (хустина), походить з Єрусалима. В результаті чудесного Воскресіння Христа з гробу на хустині залишився відбиток Обличчя Ісуса. Ймовірно, і Туринська Плащаниця, і Плат з Манопелло, який отримав назву «Хустина св. Вероніки», до V століття зберігалися в місті Едесса, яке прийняло християнство в першому столітті н.е. (сьогодні це Урфа в південно-східній Туреччині).

Стародавня легенда (VI століття) розповідає про відбиток Обличчя Христа, доставлений у Константинополь у 574 році з маленького містечка Камуліана, розташованого неподалік Едесси. У тбіліських рукописах VI століття є інформація про те, що Богородиця після воскресіння свого Сина зберігала полотно з відбитком Його Обличчя, що з’явився на тканині, коли Ісус лежав у гробі. Автор тексту пояснює, що Бог дав Пресвятій Богородиці це полотно, аби могла молитися, споглядаючи Божественний Лик свого Сина.

Інша легенда, що пояснює появу чудесного відбитка Обличчя Ісуса, пов’язана з царем Едесси Абгаром. Він хворів на проказу, і, почувши про чудотворну силу Ісуса, направив до Нього посланців із проханням приїхати до Едесси і зцілити його. Ісус не поїхав до царя, але написав йому лист і передав хустку з відбитком Свого Обличчя. Коли цар Абгар побачив Божественний Лик Ісуса на хустині, він зцілився від хвороби.

Проте найбільш відомою є легенда про Вероніку, котра витерла покрите потом і кров’ю обличчя Ісуса Христа, коли Він ніс хрест на Голгофу. Однак, саме ім’я «Вероніка» походить від латинсько-грецього виразу vera eikon — «істинний образ». (Жінку, яка витерла обличчя страдаючого Господа, згідно з одкровенням блаженної Анни Катерини Емеріх, звали Серафія. Вона втратила двох синів під час побиття Вифлеємських дітей і знала, Кому витирає обличчя. Вона це зробила, незважаючи на небезпеку).


Ігор Галущак, CREDO

Коментарі