Уперше жителі Чернігівщини побачили, як крилатий залізний птах здіймається у небо ще в 1911 році, коли на Ярмарковій площі в Ніжині відбувся демонстраційний політ відомого авіатора Російської імперії Сергія Уточкіна. А вже 16 травня 1913 року відбувся перший переліт із Києва до Чернігова, що здійснив підпоручик В. Соколов разом із механіком А. Пучковим. Так розпочиналося авіаційне сполучення на Чернігівщині.
У цей період обов’язки начальника 11-го авіаційного загону, що базувався в Києві, виконував славнозвісний Петро Нестеров. Він уже тоді вважав, що літаки — це не тільки військова зброя, а насамперед — транспортний засіб для перевезення людей і вантажу на далекі відстані. 10 серпня 1913 року з групою із трьох літаків Нестеров здійснив переліт Київ-Остер-Ніжин-Київ протяжністю 320 кілометрів. На той час це була рекордна відстань. На борт Нестеров узяв кінооператора В. Добржанського, який зняв землю зверху. Фільм, що з успіхом пройшов у київських кінотеатрах, вперше показав людям нашу землю — Десну, Дніпро, Київ, Остер, Ніжин — із висоти пташиного польоту. До речі, серед перших авіаторів, які борознили повітряний океан, були й вихідці з Чернігівщини, зокрема уродженець села Домашлин Корюківського району Харитон Славороссов.
А початком історії чернігівського аеропорту можна вважати 1937 рік, коли в районі села Халявин на ґрунтову ділянку сіли два літаки По-2, керовані пілотами Любицьким і Ходолєєвим. І аеропорт, і літаки підпорядковувалися Київському авіазагону й постійно здійснювали по області поштові та санітарні рейси.
Відразу після звільнення Чернігова від фашистів роботу цивільного аеропорту було відновлено. Вже 6 травня 1944-го крилаті листоноші розпочали повітряні рейси з аеропорту, що базувався в селі Количівка, а з 1946 року відкрили пасажирське авіасполучення. У 1948 році в Чернігові запрацювала станція санітарної авіації. Сюди надходили заявки на термінову доставку лікарів для тяжкохворих, які потребували термінової допомоги. За 1948—1950 роки літаками санавіації зроблено 550 рейсів, лікарями виконано близько 100 операцій, проконсультовано понад 3000 хворих.
Газета «Деснянська правда» від 2 серпня 1953 року писала: «За перше півріччя 1953 року літаками чернігівської авіаланки перевезено десятки тонн пошти й вантажів. У районні центри області, столицю радянської України місто Київ доставлено сотні пасажирів. Пілоти санітарної авіації зробили 205 вильотів».
На теренах Чернігівщини в 50—60-ті роки минулого століття були відбудовані аеропорти практично у всіх великих районних центрах. Розквіт чернігівської авіації припадає на 70—80-ті роки. У 1970-х роках інтенсивність роботи аеропорту була настільки високою, що вже в 1974 році постало питання про будівництво нового великого аеропорту в Шестовиці. Він був збудований наприкінці 80-х років (у 1986 році), а наприкінці 90-х, на жаль, припинив своє існування.Про жваве авіаційне життя Чернігова свідчать красномовні цифри, що були оприлюднені обласним управлянням статистики в 1988 році. Чернігів з’єднують повітряні лінії з великими містами України, РСФСР, Білорусі, зокрема з Москвою, Мінськом, Сімферополем, Тулою, Одесою, Полтавою. До послуг пасажирів — повітряні лайнери Як-40, Ан-24. Ан-2. Ціни помірні. Так, квиток до Москви коштує 18 крб., Полтави — 13 крб., Брянська — 11 крб., Семенівки та Прилук —5 крб.
Буремні 90-ті — це часи руйнування чернігівської авіації. У середині 90-х авіапідприємство залишилося без роботи, а в 2002 році ДП «Аеропорт Чернігів» було ліквідовано. До речі, увесь майновий комплекс аеропорту київська фірма «Аділон» викупила всього за 300 тис. грн. Так безславно й трагічно закінчилась історія цивільної авіації нашого краю. Десятки висококваліфікованих спеціалістів льотної справи залишилися без роботи. Це люди, які не просто любили небо, а й не могли жити без нього. Вони й зараз мріють та сподіваються ще не раз піднятися та побачити його з висоти пташиного польоту, адже вони віддані магії неба!
Саме таку назву — «Віддані магії неба» — має книга, що підготовлена до друку краєзнавчим відділом ЧОУНБ ім. В. Ко-роленка в рамках однойменного дослідницького проекту. Видання містить у собі фотоінформацію про роботу працівників авіаційної галузі області, їхні трудові будні, відомості про структуру Чернігівського об’єднаного авіазагону, свідчення авіаторів Чернігівщини про реалії малої авіації тощо. Автор автор-упорядник видання — бібліотекар відділу краєзнавства Вікторія Солонікова.
Олена БЕРЕЗКІНА, "Чернігівські відомості"
Коментарі
Дописати коментар