06.01.13

Святвечір і Різдво. Історія та традиції

6 і 7 січня православні відзначають одне з найголовніших церковних свят - Різдво Христове.

У канонічних текстах історія про народження Ісуса Христа описується в Євангеліях від Луки та Матвія. Згідно з цими стародавніми джерелами Марія й Йосип пішли до Віфлеєму через перепис населення Римської імперії, що проходив за часів імператора Августа. Саме у Віфлеємі народився Ісус.

За описом євангеліста Матвія, після народження Ісуса першими з людей йому прийшли поклонитися пастухи, сповіщені про цю подію появою ангела. На небі була явлена ​​чудесна зірка, яка привела до дитини Ісуса волхвів (мудреців). Вони піднесли Христу дарунки - золото, ладан і смирну.

Дізнавшись про народження Месії й бажаючи Його знищити, цар Іудеї Ірод наказав убити всіх немовлят у віці до 2 років. Однак Христос був чудесно врятований від смерті, тому що ангел повелів Йосипу бігти в Єгипет разом з родиною, де вони й жили до смерті Ірода.

Історія свята Різдва Христового

У християнській церкві з кінця II століття аж до IV століття події Різдва згадувалися в день Богоявлення, 6 січня. Близько 200 року Климент Олександрійський згадує про таку практику. Перші повідомлення про появу окремого свята Різдва й святкуванні його 25 грудня відносяться до середини IV століття.

 За однією з версій це було обумовлено прагненням християнської церкви витіснити широко поширений в Римській імперії культ Непереможного Сонця, чиє народження відзначали 25 грудня, проте сучасна історична наука не має відомостей про святкуваннях Непереможного Сонця саме 25 грудня.

Традиції свята


Святу Різдва традиційно передує Святвечір - день особливо суворого посту, коли, за церковним статутом, дозволяється приймати в їжу тільки кутю - розмочені й розварені зерна пшениці або рису, а також боби, горох і овочі.

Різдвяний піст завершується після настання темряви, або появи на небі першої зірки, яка символізує зірку, що зійшла над Віфлеємом у момент народження Ісуса.

У Святий вечір, після заходу сонця вся родина збирається за столом, на якому 12 пісних страв - за кількістю апостолів. Жодне з блюд не повинно залишитися недоторканим: кожне потрібно хоч трохи спробувати. Добре, якщо на столі горить свіча - живий вогонь. Головна страва вечері в Святий вечір - кутя. Традиційно її готують з пшениці, але можна використовувати й інші цільні крупи. Крупинки, зерна - це символ людей, склеєних в людство. А в якості клею в куті використовують мед або цукровий сироп. Цим вечерею закінчується строгий Різдвяний піст: 7 січня всі обмеження знімаються.

Різдвяні свята - одні з небагатьох в християнському календарі, в яких тісно переплітаються церковні й народні традиції. В Україні досі не втратила своєї актуальності прекрасна традиція колядування, коли діти ходять по домівках, співають різдвяні пісні-колядки й бажають господарям миру й процвітання, посипаючи при цьому підлогу, "засіваючи" зернами пшениці або ячменю, що за повір'ями несе в будинок добробут і щастя. В подяку господарі обдаровують дітей солодощами й монетками, які, як вірять багато хто, приносять удачу на весь рік.

Джерело: korrespondent.net

Немає коментарів:

Дописати коментар