17.12.11

Чернігівські молодогвардійці

З нагоди 70-річчя початку партизанського руху на Чернігівщині 2 грудня у військово-історичному відділі Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В. Тарновського відбулася науково-практична конференція «Партизани і підпілля Чернігівщини у роки німецько-фашистської окупації 1941—1943 рр.». У заході взяли участь колишні партизани та підпільники Чернігівщини, члени обласної та міської рад ветеранів, науковці, громадські діячі, викладачі та студенти Чернігівського національного педуніверситету ім. Т.Г. Шевченка.

Про трагедію підпілля Чернігова, його загибель та відродження учасникам конференції розказав почесний голова спілки партизан і підпільників, почесний громадянин міста Чернігова Герард Олексійович Кузнєцов.
— На території обласного центру в роки окупації за офіційними даними діяло сім підпільних груп, у дійсності їх було в три рази більше. Просто деякі з груп працювали локально, не маючи зв’язку з партизанськими загонами та «центром», — розповів Герард Кузнєцов. При цьому він відзначив, що вісім підпільних груп, що централізовано були залишені на території міста для ведення підпільної та диверсійної роботи, себе не зарекомендували і були фактично розкриті з самого початку війни. Тут, на думку Герарда Олексійовича, свою роль зіграли й об’єктивні причини — при бомбардуваннях і пожежах, яким піддалося наше місто в період військових дій 1941 року, багато господарів явочних квартир і підпільників загинуло або пропало безвісти, а також зрада деяких «керівників» підпілля, які видали підпільний міськком партії. «Тому підпілля у нас було безпартійне, його організовували не зверху, а безпосередньо жителі Чернігова та області», — відзначив Герард Кузнєцов.

— Від 1942 року фактичним керівником чернігівського підпілля і його ангелом-охоронцем був легендарний розвідник Кузьма Гнидаш (Ким), група якого займалася на території області розвідувальною і диверсійною роботою, — вважає Герард Кузнєцов.

На Чернігівщині підпільні організації або невеличкі патріотичні групи, що поширювали листівки, збирали зброю, допомагали партизанам, проводили диверсійну та розвідувальну роботу, діяли фактично в кожному селі.
Підпільний рух на Чернігівщині ще чекає на свого дослідника.

Олена БЕРЕЗКІНА
Газета "Чернігівські відомості", 7 грудня 2011 р.

Немає коментарів:

Дописати коментар