Виникає питання, а скажуть «офіційні історики» та влада правду про Корюківську (1943 р.) та подібні трагедії часів Другої світової війни?Мова про можливість об’єктивного розгляду названої трагедії з позицій здорового глузду. А це значить з чіткою констатацією головної причини, яка спонукала фашистів до розправи над мирними мешканцями Корюківки – нахабно безглузда авантюра партизан зі вбивства кількох вояків противника. Адже ці так звані партизани добре знали що коять, вбиваючи німецьких військових!? Знали, що вже мали місце приклади, коли фашисти вчиняли каральні заходи. Але ці партизани, нехтуючи життям населення, знов прагнули до чергової авантюри. Бо такою була установка московського керівництва. Треба ж було тримати у напрузі українське населення на окупованих територіях, даючи варіант з двома шляхами – або у партизани, або – до загибелі у такий спосіб. Слова ж Сталіна і про полонених, і про населення під окупацією добре відомі всім!
Ще у 70-ті роки XX століття розповідали очевидці про партизанів, як про явище далеке від образу народних месників. З вуст корюківчан йшлося про недоумковатих людей , що ховалися у лісах, роблячи ось такі чи трішки іншого тактичного формату затії. Як що то не так, то чому , коли фашисти розпочали розправу над мирним населенням, партизани не дали бій карателям, а фактично тихенько спостерігали за тим, що відбувається, тим самим перетворюючись на суб'єкт співучасті у злочині.Отже, прийшов час говорити правдиво і об'єктивно про подію, яка є страшним горем для тих, хто пройшов крізь пекло, для тих, хто й наразі живий, для тих, хто не народився.
А на початку 80-х XX століття пам’ятаю, як одного дня, під селом Хлопяники було умисно повалено велику скульптуру партизана, що "з автоматом виходить із лісу". Їхали тоді автобусом на Чернігів і бачили таке: стоїть перевернутий до гори ногами, розвалений. На запитання щодо причини побаченого, місцеві дядьки відповідали, що у такий спосіб висловили незгоду, спротив та образу на дії партизанів у їхньому краї у війну!?. Більше пам'ятник не відновлювали. Ось така вона народна правда про партизан з корюківських лісів.
Борис Домоцький, м. Новгород-Сіверський Чернігівської області,
Коментарі
Дописати коментар