У СССР дефіцит продуктів був хронічною реальністю. Саме тому домашні заготовки перетворились на цілу «систему виживання» - кулінарну стратегію, що охоплювала осінні вечори, скляні банки й нескінченні черги за цукром. Варення, нарівні з соліннями, консервацією та "тушонкою", стало невіддільною частиною запасів "на зиму". У підвалах, коморах, на полицях серванта скляні банки вишиковувались мов армія, готова до будь-якого «форс-мажору»: застуда, несподівані гості чи порожній холодильник.
Усе це - привід відкоркувати чергову баночку. Варення у радянському побуті виконувало роль «рятівної капсули»: воно зігрівало, підтримувало, радувало, а головне - було завжди під рукою.
У 70–80-х роках, у періоди особливої скрути, коли на прилавках бракувало не лише фруктів, а й цукру, на допомогу приходила народна винахідливість. Господині варили варення з кабачків, буряків, моркви, кавуна. Нерідко рецептура включала щедру порцію доданої лимонної есенцію чи ваніліну, щоб смак варення з нетрадиційних інгрідієнтів «звучав» як фруктовий. Так формувалась справжня кулінарна кмітливість - талант створювати смак «з нічого». Це стало однією з характерних рис радянської побутової культури.
На відміну від сучасної кавової культури, в СССР панувала традиція чаю з варенням без цукру, «з ложечки»: спочатку смак, потім ковток гарячого чаю.
До речі, ягоди й фрукти у варенні були ще й мовчазними свідками географії та статусу родини:
- Полуниця, вишня, слива - класика для більшості.
- Абрикоси, персики, інжир - ознака південного коріння або добрих зв’язків із провідниками поїздів дальнього сполучення, товарними базами, спеціалізованими магазинами...
- Ківі, ананаси - екзотика пізнього СССР, зазвичай з «прибалтійських передач».
З роками домашнє варення стало чимось більшим, ніж просто солодощами. Воно стало пам’яттю про побутову стійкість, турботу, теплі руки бабусі й шелест газет, якими обгортали закрутки.
Тема варення хоч і побутова, але в совіцькій культурі часто з’являлась у літературі, кіно й анімації. У творах Агнії Барто, Корнія Чуковського, Носова, Драгунського варення часто є або нагородою, або засобом маніпуляції. Наприклад:
– «З'їси кашу - дам варення».
– «Не слухався - не отримаєш варення».
Це частина морального виховання в дусі радянської педагогіки.
 |
В СССР поняття "багато варення" не існувало. Усі залишки після його "старіння" могли бути перетворені на самогон або інші алкогольні напої. Але, то вже інша тема.
Коментарі
Дописати коментар