28.02.14

З історії "ковбасної революції" у Носівці

Центральна площа у м. Носівка, Чернігівська область.

Судячи по всьому, фото зроблено орієнтовно у травні - червні 1991 року під час так званої "ковбасної революції".

Під час тих подій протестні акції тривали близько 30 днів. Щодня на Центральній площі перед готелем "Полісся" збиралося від кількасот, до кілька тисяч носівчан, які вимагали відставки першого секретаря райкому КПУ і члена ЦК КПУ "залізної леді" Віри Сотниченко, депутата Верховної ради УРСР Віктора Приходька та інших чиновників. На підтримку вимог громади вчителі Єфименко та Музиченко розбили на Центральній площі намети та оголосили голодування.

Завершилася "ковбасна революція" гучними відставками та перевиборами Носівського міського голови.

Фото з архіву Валерія Фурси

27.02.14

Майдан вимагає очистити культурно-історичне середовище Чернігова від тоталітарного минулого

Робоча група, створена Чернігівським обласним штабом національного спротиву, запропонувала в якості першого кроку з очищення культурно-історичного середовища міста від тоталітарного минулого здійснити перейменування на сесії міськради, яка відбудеться 28 лютого ц.р., 12 вулиць, 2 провулки, названих на честь комуністичної партії, діячів інтераціоналу, більшовицького перевороту, "героїв" громадянської війни, інших символів колоніального імперського минулого.

Пропонується повернути історичні назви:

- вулиці Антонова-Авсієнка - Успенська;
- вулиці Глеба Успенського – Іллінська;
- вулиці Бєлінського - Єлецька;
- вулиці Муринсона - Воскресенська.

Перейменувати:

- вулицю 50-років ВЛКСМ на вулицю Героїв Майдану;
- вулицю 50-років СРСР на вулицю Небесної Сотні;
- вулицю Богунського на вулицю Івана Богуна;
- вулицю Войкова на вулицю Просвіти;
- вулицю Воровського на вулицю Івана Мазепи;
- вулицю Дзержинського на вулицю Любомира Боднарука;
- вулицю Кірова на вулицю Коти;
- вулицю Павлика Морозова на вулицю Івана Рашевського;
- 1-й провулок Муринсона – на 1-й Воскресенський провулок;
- 2-й провулок Муринсона – на 2-й Воскресенський провулок;

- площу Дружби народів на Європейську площу.

Крім того, робоча група запропонувала перелік ще 78 вулиць, провулків, що названі на честь діячів комуністичної партії, інтераціоналу, більшовицького перевороту та "героїв" громадянської війни, для перейменуванням над яких пропонується створити спеціальну робочу групу з фахівців, представників громадськості та Майдану.
Після цього пропозиції пропонується винести на широке громадське обговорення.

Сергій Соломаха, "Сіверщина"

20.02.14

До історії німецьких колоністів на Чернігівщині

На фото "Ударники колгосних ланів колгоспу "Шлях Ілліча". Колгосп знаходився в селі Білі Вежі Другі, що у Бахмачському районі на Чернігівщині.

Фото датоване 1 жовтня 1933 року. Сьогодні відомо, що під час Голодомору того року у цьому селі загинуло 63 селянина.

Цікава історія цього населенного пункту. Село було засноване німецькими колоністами у 1768 році відповідно до указу російської імператриці Катерини II від 21 травня 1766 року про створення Біловежських колоний під Черніговим. До німецької колонії ввійшло 6 поселень (Городок, Рундевізія, Білі Вежі, Кальчинівка, Великий і Малий Вердер). На поселення прибуло 173 німецьких сімей (583 особи). На кінець 1768 року кількість колоністів вже становила 740 осіб. До 1917 року їх кількість перевалила за 5 тисяч чоловік.

У 1943 році після звільнення Чернігівщини від нацистських загарбників, німецьке населення було депортовано Радянською владою переважно до Казахстану.

На разі в селі залишається 4 двори в яких мешкають 14 осіб.