30.11.11

Що і як рекламували чернігівці 100 років тому

В одному з попередніх номерів «Відомості» розмірковували на тему недолугості та нудності сучасної реклами. І от, нарешті, нам здається, ми знайшли причину її однотипності та примітивності. І де б ви думали? В історії! 100 років тому в замаскованій під назвою «Объявленія» рекламі вже використовувалися ті ж самі прийоми, приманки й навіть схожі слогани! Однак те, що неминуче привертало увагу тодішніх покупців і виглядало цікаво, незвичайно й привабливо на початку ХХ століття, за останню сотню років, погодьтеся, застаріло невиправно.

Реклама ховалася в «Объявленіях»


Де шукати рекламу 100-річної давнини? Як взагалі праотці сьогоднішніх промоутерів просували свої товари? Звичайно ж, за допомогою преси! Газети на початку минулого століття, до вашого відома, зачитували, у прямому сенсі, до дірок, вірили їм беззастережно і вважали найдостовірнішим джерелом інформації. А отже, де, як не в пресі, подати свою пропозицію в найкращому вигляді? Спеціально для цих цілей у кожному суспільно-політичному виданні міста, котре себе поважало, була окрема рубрика — «Объявленія».

Саме з «объявленій», як мені здалося, можна скласти цілком достовірне уявлення про наших пра-пра: що вони любили, чим цікавилися, чого потребували. Адже, за відомим усім законом, попит породжує пропозицію. І от, перелопативши цілі гори старезних підшивок і передивившись стоси мікроплівок з їх фотокопіями, одразу ж захотілося застерегти сьогоднішніх рекламників. Уявляєте, що про нас думатимуть наші нащадки, коли побачать, що і як рекламуємо ми?

Заради справедливості, і про предків враження склалося не найкраще.

29.11.11

Британская библиотека выложила в Сеть архив газет XIX века

Портрет королевы Виктории в газете Bucks Herald
от 25 июня 1887 года. Изображение с сайта bl.uk
Британская библиотека выложила в интернет архив газет XVIII и XIX веков. На сайте библиотеки отмечается, что в открытом доступе теперь находятся около 4 миллионов газетных страниц.

Портал "Архив британских газет" был запущен совместно с онлайн-издателем brightsolid 29 ноября. В коллекции сайта представлено около 200 различных наименований - изданий, выпускавшихся в Великобритании и Ирландии и печатавших как национальные, так и региональные новости.

По словам генерального директора brightsolid Криса ван дер Кюля, архив, в котором можно найти материалы о самых громких событиях прошлых веков, рассказывает также о жизни британцев. Сейчас на сайте собрано около 65 миллионов разных историй - от криминальной хроники и свидетельских показаний до рассказа о Всемирной выставке 1851 года и свадьбе королевы Виктории и герцога Альберта.

Компания brightsolid занималась оцифровкой архива весь прошлый год - каждый день в цифровой формат переводилось около 8 тысяч страниц. Планируется, что в течение следующего десятилетия будет оцифровано до 40 миллиона страниц.

Британская библиотека последние пять лет активно занимается оцифровкой своего собрания, в том числе редких рукописей и манускриптов. В 2009 были опубликованы 800 листов Синайского кодекса, одного из двух старейших греческих списков Ветхого и Нового заветов. Кроме того, в Сети стали доступны Евангелие из Линдисфарна и чертежи Леонардо да Винчи.

Первый архив газет, выпущенных в 1800-1900 годов, Британская библиотека опубликовала в Сети в 2009 году. Тогда было выложено около 2 миллионов страниц. 

26.11.11

Не забудемо, не пробачимо

Жертви Голодомору на вулицях Харкова. 1933 р.
Фото з сату president.gov.ua
Голодомор для моєї родони ніколи не був порожнім словом. У 1933 році від голодної смерті померли батьки моєї вже нині покійної бабусі Ольги.

Пам’ятаю, як ще у дитинстві бабця розповідали, як одного дня у селі Кобижчі, що у Бобровицькому районі на Чернігівщині, місцевий комсомольський та партійний актив ходив по хатам, виганяючи напівживих, пухлих від голоду і заморених працею колгоспників зустрічати перший на селі трактор. Організований масовий тріумф від успіхів радянської індустріалізації завершився у той же день смертями багатьох людей, які від голодного виснаження падали прямо уздовж вулиць, якими до світлого майбуття прямував «залізний кінь».

За п`яними бенкетами, місцевій еліті  було не до якихось там небіжчиків, які є неминучими в епоху будівництва найщасливішої в історії людства формації - комунізму.

Тому так і лежали по кілька днів поспіль під парканами тіла кобижчанців, прибрати та по-людськи поховати яких просто було вже нікому…

Розповідала баба Ольга й про канібалізм та інші злочини, на які, доведені тваринним голодом односельці, були змушені нерідко вдаватися, щоб врятувати своє життя. Але говорила вона про ті часи завжди з острахом і пошепки. Бо жоден, хто організовував і здійснював голодомор, так ніколи й не був покараний…

22.11.11

Житель Запоріжжя виловив із Дніпра меч, який міг належати князю Святославу

Меч міг належати князю Святославу
Скріншот відео 5 каналу
Житель Запоріжжя Сергій П'янков під час риболовлі на Дніпрі виловив із води старовинний меч, який імовірно міг належати князю Святославу, повідомляє 5 канал.
 
Як розповів сам рибалка, він виловив меч випадково, підчепивши його спінінгом на 22-метровій глибині.

"Може, він лежав на якихось каменях, що під ним була якась ніша невелика. Куди і залетіла блешня. Туди і влучив, гачок встромився в цю іржу, там буквально на якомусь міліметрі тримався. Але цього вистачило, щоб він піднявся, зазначений вище меч. Просто йому, видно, час вийшов лежати на дні. Йому треба було показатися", - розповів П'янков в інтерв'ю телеканалу.
Дніпровську знахідку рибалка передав музею-заповіднику Хортиця. Вчені відразу заявили: цій зброї не менше тисячі років, і належати вона могла якомусь вельможі. Імовірно, що і самому князю Святославу. Такий попередній висновок історики зробили з насічок на рукоятці меча. Адже саме поблизу Хортиці Святослав із дружиною потрапив у полон до печенігів.

"Тоді були знайдені мечі, і тоді були килими знайдені, і посуд. І різні коштовності, це були 1949-50 роки. На жаль, усе це зникло і не збереглося до наших часів. Але воно вказує, що тут, біля Хортиці відбувалися якісь драматичні , і безумовно, історичні події. Тому що занадто велика тут кількість знахідок", - розповів Георгій Шаповалов, доктор історичних наук.

Найближчим часом знахідку відправлять на реставрацію. Фахівці сподіваються, що зможуть прочитати знаки на рукоятці меча, і що вони вкажуть на ім'я його колишнього власника.

Нагадаємо, що на початку жовтня цього року на території Старосинявського району Хмельницької області у долині Коханов під час спахування городньої ділянки місцевого жителя виявлено стародавнє поховання, якому приблизно 4,5 тис. років.
За матерiалами: 5 канал

После фильма «Катынь»

Поводом к этим заметкам для меня стал фильм Анджея Вайды «Катынь». Он не шел у нас в кинотеатрах, но возможность его посмотреть для тех, кто этого хотел, была. Появились отклики в Интернете, говорили не только о фильме, но и о самой катынской трагедии. Мои заметки ни о том и не о другом. Несомненно, катынский расстрел – одно из многочисленных преступлений сталинского режима, но воспринимается оно не только в этом контексте, но и в другом, а именно в контексте взаимоотношений двух народов: русского и польского. Вот об этом и стоит поговорить.
 
В 1794 году Россия и Пруссия уничтожили Речь Посполитую. Суворовские «чудо-богатыри» устроили резню в Праге, предместье Варшавы на другом берегу Вислы.(1) Перестало существовать европейское государство, бывшее форпостом Европы на Востоке. Один из самых больших европейских народов оказался лишенным своей государственности. Одно славянское государство в союзе с пруссаками и попустительстве Австрии, растоптало другое славянское государство, и на карте мира осталось только одно политическое образование, созданное славянами: Российская империя. Впоследствии наш замечательный историк В.О. Ключевский писал в своем «Курсе русской истории», что «с русским участием раздвинулось новой обширной могилой славянское кладбище, на котором и без того похоронено было столько наших соплеменников, западных славян». (2).


21.11.11

Атлас Голодомору складуть у Гарвардському університеті

Атлас складуть в Гарвардському університеті
Reuters
До 80-ї річниці Голодомору в Україні 1932-1933 років в Гарвардському університеті підготують спеціальний атлас, який дозволить відобразити масштаби трагедії на картах.

До 80-ї річниці Голодомору в Україні 1932-1933 років в Гарвардському університеті підготують спеціальний атлас, який дозволить відобразити масштаби трагедії на картах.

Про це розповів доктор історичних наук, професор Станіслав Кульчицький у своєму виступі під час його нагородження премією Фундації Антоновичів, що відбулося в посольстві України у Вашингтоні.

"Я прийняв пропозицію Гарвардського університету буквально місяць тому брати участь у підготовці атласу Голодомору до 80-ї річниці. Це буде грандіозний атлас. Я запропонував вже кілька десятків карт. На мою думку, важливою картою стануть опубліковані в Україні, США та Росії свідчення про конфіскацію всієї їжі, позначені в місцях перебування свідків, - сказав Станіслав Кульчицький. - Вся карта Україна буде вкрита цими свідченнями ".

20.11.11

Страсти по Калашникову

Алексей Филатов
вице-президент
Международной Ассоциации
ветеранов подразделения
антитеррора "Альфа"
Недавняя бурная дискуссия о судьбе легендарного Калаша получила продолжение. Оказывается, как заявил заместитель директора Федеральной службы по военно-техническому сотрудничеству Константин Бирюлин, существующий на Западе интерес к российскому стрелковому оружию в «какой-то мере» подрывается «в связи с публикациями в СМИ об отказе Минобороны закупать автоматы Калашникова». Интересная логика получается.

Сообщение о том, что Министерство обороны РФ решило отказаться от закупок легендарного автомата Калашникова, вызвало не только поток разнообразных комментариев, но и всплеск вполне понятных патриотических чувств. На самом деле, для начала проблему нужно рассматривать в практической плоскости — экономической и военно-технической, с опорой на фактическую сторону дела.

Если по-хорошему, то нынешнее трудное решение оборонного ведомства «взбодрить» заводы, отказавшись от закупок, нужно было принимать еще в 1990-х годах. Но все мы помним, каково было тогда положение дел в стране…

16.11.11

«Жоховурд»: Согласно Артуру Багдасаряну, Армения не составляет часть планеты

Секретарь Совета национальной безопасности Армении Артур Багдасарян заявил в Брюсселе, что из 7 млн. армян, проживающих сегодня в мире, 1 млн. проживает в Европе, 2,5 млн. – в России, более 1 млн. – в США, пишет газета «Жоховурд».

«Эти цифры весьма сомнительные, поскольку если из 7 млн. снять 4,5 млн. (количество армян в РФ, Европе, США), то получится 2,5 млн. То есть, по словам Артура Багдасаряна, в Армении проживает 2,5 млн. человек. Между тем, согласно официальной статистике, население РА составляет 3,2 млн. Ошибся ли Багдасарян или же сознательно огласил реальную цифру?.. Вчера «Жоховурд» попыталась выяснить, произнося «в мире», имел ли в виду Багдасарян и Армению? Пресс-секретарь партии «Оринац еркир» Сусанна Абрамян заявила, что А.Багдасарян имел в виду «без Армении, то есть армян, проживающих во всем мире». Это означает, что Армения не является частью мира – планеты Земля», - иронизирует «Жоховурд».

13.11.11

Учора у Ніжині відкрито пам’ятник відомому актору та співаку, уродженцю цього міста Марку Наумовичу Бернесу.


Відповідно до задуму, скульптор Володимир Чепелик створив композицію, що відтворює один із кадрів фільму «Два бійці». Стрічку було знятого режисером Леонідом Луковим у 1943 році в умовах, коли тривала Велика Вітчизняна війна. Марк Бернес, який у фільмі зіграв солдата Аркадія Дзюбина, відтворений у бронзі з гітарою у руках. Саме під акомпанемент гітари актор неперевершено виконав пісні «Темная ночь» та «Шаланды», які відразу ж стали народними.


Марк Бернес (Нейман) народився у Ніжині 8 жовтня 1911 року.

Актор зіграв більш ніж у 30-ти фільмах: «Два бійці», «Далеко від Москви», «Школа мужності», «Вони були першими», «Нічний патруль» та інші. Ці стрічки склали золотий фонд радянського кіно.

За своє творче життя Марк Бернес виконав більше сотні пісень. А такі із них, як «Любимый город», «Темная ночь», «Я люблю тебя, жизнь», «В далекий край товарищ улетает», «Шаланды», «Журавли» стали взірцем справжнього пісенного мистецтва.

На будинку у Ніжині, де Марк Бернес жив з батьками, 7 жовтня цього року було відкрито оновлену меморіальну дошку.

Автором пам’ятника Марку Бернесу є Володимир Чепелик – український скульптор, педагог, професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, голова Національної спілки художників України. Народний художник України (1992), лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка (2000).

Профінансував спорудження та встановлення пам’ятника Марку Бернесу у Ніжині меценат з Прилук, нині мешканець Москви Юрій Коптєв. У 2007 році меценату було присвоєно звання Почесного громадянина міста Прилук. У 2010 році на конкурсі «Благодійник року» імені меценатів Тарновських підприємець став одним з переможців у номінації «Благодійник року – приватна особа».

Фото Дмитра Іванова.

12.11.11

Тюрки хотят создать общий язык, алфавит, историю


Интеграция тюркских государств и народов не направлена против кого бы то ни было, заявил посол Турции в Азербайджане Хулуси Кылыдж.

"Интеграция тюркского мира исходит из нашего долга перед прошлым, перед нашими дедами и прадедами и от желания создать общее светлое будущее", - сказал посол, выступая на проходящей в Баку конференции по культурной интеграции тюркского мира. "Это не военный союз, так как единство тюркских народов исходит из желания интеграции братских народов", - добавил он.

Председатель парламентского комитета по культуре парламента Азербайджана, председатель центра Ататюрка в Баку Низами Джафаров со своей стороны посчитал необходимым определение турецкого языка как общего для всех тюркских народов. "Турецкий язык уже превратился в общий язык для тюркских народов. Этому способствует наличие многочисленного населения, говорящего на этом языке, а также функционирование многочисленных турецких школ по всему миру", - сказал он.

Н.Джафаров отметил, что язык является не только средством общения, но и показателем экономического, политического и социального развития. "По всем этим параметрам подходит именно Турция", - отметил парламентарий.

Участники конференции приняли обращение ко всем межпарламентским и межгосударственным организациям тюркских государств с указанием, что они поддерживают создание этими государствами общего алфавита, языка, истории и литературы.

11.11.11

Истоки Второй мировой войны надо искать в итогах Первой

Тактические учения в противогазах
Духовищенского полка в Первую мировую войну.
Фото из собрания
ЦГА КФФД/Русская фотография, М., 1996


Противоречия между ведущими державами всегда решались и решаются силой оружия.

Ровно 93 года назад, 9 ноября 1918 года, закончилась Первая мировая война. По указанию политиков советские историки уделяли ей очень мало внимания. А теперь многие СМИ и значительная часть граждан России задают резонный вопрос: почему у нас забыли Первую мировую войну? Кстати, даже забыли, как ее именовали в России в 1914–1917 годах – Великой войной или Второй Отечественной войной.

ЧАША БЫЛА ПЕРЕПОЛНЕНА

Бытует и еще один взгляд: ничего интересного в этой войне нет, немцы начали и немцы же ее проиграли. Увы, 90% того, что мы знаем об этой подлинно Великой войне, – мифы, перемешанные с недомолвками. К тому же на ложь и мифы «военной пропаганды» 1914–1917 годов у нас и в Западной Европе наложилась «военная пропаганда» образца 1939–1945 годов.

Ну а что же произошло на самом деле? 1 августа 1914 года некий отставной бравый солдат сидел в трактире «У чаши» за «марьяжем» и, побивая трефового короля козырной бубновой семеркой, воскликнул: «Семь пулек, как в Сараеве!»