31.08.11

70 років тому до СРСР прибув перший Північний конвой із допомогою від західних союзників

70 років тому СРСР почав отримувати
по морю допомогу від західних союзників
Сьогодні, 31 серпня виповнюється 70 років із дня прибуття в Архангельськ першого британського Північного конвою з продовольством і озброєнням для допомоги СРСР у боротьбі з гітлерівською Німеччиною.

Перший союзний конвой Дервіш (шість транспортів, два есмінці, чотири корвети, три тральщики) доставив до СРСР 10 тонн каучуку для військової промисловості, 16 винищувачів разом із льотним складом, стрілецьку зброю, продовольство й медикаменти.

Конвої формувалися на базі Лох-Ю (Великобританія), в Рейк'явіку і затоці Хваль-фйорд (Ісландія). Маршрути їхніх переходів пролягали залежно від льодової обстановки у Гренландському й Баренцевому морях північніше або південніше від острова Ведмежий (Норвезьке море).

Всього у 1941-1945 роках в радянські порти прибув 41 конвой і пішло з них 36. Із 813 транспортів, що слідували у складі конвоїв до радянських портів, противник потопив на переході 61, ще 33 транспорти з різних причин повернулися до своїх баз.


30.08.11

Чернігівщина в період німецької окупації. Фото.

Дороговкази на різні підрозділи і населені пункти: Понорівка (Чернігівська область), Новгород-Сіверський (Чернігівська область), Гриньов, Погар (Брянська область).

25.08.11

Визначено 21 фіналіста акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци»

Акція «7 чудес України: замки, фортеці, палаци», організатором якої є Фонд Миколи Томенка «Рідна країна», підійшла до свого найцікавішого етапу – визначення переможців. У понеділок, 22 серпня 2011 року відбулася церемонії оголошення та нагородження фіналістів акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци».
 
За результатами регіональних презентацій та опитування 100 експертів у галузі туризму, архітектури, історії і культури визначено 21-ого фіналіста акції. До їх числа увійшло 7 кращих замків, 7 фортець і 7 палаців.
 

24.08.11

Перший синьо-жовтий прапор над Черніговом

До дня прапора і
пам'яті Василя Дубового

Якщо історія утвердження національної символіки у стінах Чернігівради докладно виписана безпосереднім  учасником тих подій Сергієм Соломахою, то про перше неофіційне встановлення національного прапору в центрі міста ще не повідомлялося (лише як епізод у фільмі Павла Повода, присвяченому творчості скульптора Василя Дубового).

Під впливом подій у столиці, коли в липні 1990 р. на вимогу десятків тисяч киян синьо-жовтий прапор було встановлено перед Київрадою, двоє працівників чернігівських художніх майстерень (Василь Дубовий і Олександр Жогалко, обидва учасники НРУ і "Просвіти") вирішили поширити просування національної символіки і на крайню північ країни.

23.08.11

Перші документи незалежної України


Акт проголошення незалежності України

Мітинг на площі біля Верховної Ради України.
Київ, 24 серпня 1991.

Голова Верховної Ради України Л. Кравчук
зачитує Акт проголошення незалежності України.
Київ, 24.08.1991
Момент внесення державного прапору України до зали засідань Верховної Ради.
Київ, 24.08.1991


А К Т  ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
Про проголошення незалежності України

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,

- продовжуючи тисячолітню традиції державотворення на Україні,

- виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,

- здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує

н е з а л е ж н і с т ь У к р а ї н и та створення самостійної української держави - УКРАЇНИ.

Територія України є неподільною і недоторканною.

Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
24 серпня 1991 року


П О С Т А Н О В А  ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
Про проголошення незалежності України

( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1991, N 38, ст.502 )

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки п о с т а н о в л я є:

Проголосити 24 серпня 1991 року Україну незалежною демократичною державою.

З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови Уряду та інші акти законодавства республіки.

1 грудня 1991 року провести республіканський референдум на підтвердження акта проголошення незалежності.

Голова Верховної Ради Української РСР Л.КРАВЧУК
м. Київ, 24 серпня 1991 року
N 1427-XII


П О С Т А Н О В А  ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про військові формування на Україні

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 38, ст.506)

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

1. Підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території республіки, Верховній Раді України.

2. Утворити Міністерство оборони України.

3. Урядові України приступити до створення Збройних Сил України, республіканської гвардії та підрозділу охорони Верховної Ради, Кабінету Міністрів і Національного банку України.

Голова Верховної Ради України Л.КРАВЧУК

м. Київ, 24 серпня 1991 року N 1431-XII

20.08.11

70 років тому радянські війська підірвали ДніпроГЕС

ДніпроГЕС у перші дні після вибуху
У Запоріжжі, 70 років тому, 18 серпня 1941 близько 20:00, співробітники НКВС, без попередження підірвали греблю ДніпроГЕС.

Побоюючись швидкого наступу німецьких військ, співробітники НКВС заклали 20 тонн толу, вибух якого зруйнував частину греблі довжиною у 165 метрів, викликавши 20-метрову хвилю.

За словами очевидців тих подій, хвиля змила прибережну міську смугу, плавні Хортиці і дійшла до сусідніх міст - Марганця та Нікополя (близько 80 кілометрів вниз за течією Дніпра).

У зв'язку з тим, що радянське командування не попередило городян і військових про небезпеку, в результаті вибуху загинуло, за даними істориків, від 20 до 150 тисяч чоловік.

Так, німецьке командування оцінювало свої втрати в живій силі у 1500 чоловік. З боку радянських військ втрати склали приблизно 20000 червоноармійців.

"Лише зараз українські історики отримали документальні докази, що дніпровська хвиля поглинула близько ста тисяч чоловік: 80 тисяч запорожців, біженців із сусідніх регіонів, близько 20 тисяч радянських солдатів, які не встигли покинути місто. Ми не беремо цифри зі стелі, вчені Запоріжжя, Дніпропетровська та Нікополя вже мають докази масових людських жертв після вибуху греблі", - заявив голова запорізької обласної організації ВО Свобода Віталій Подлобніков.

Восени 1943 року під час відступу німців гребля ДніпроГЕСу знову була підірвана. Причому план повного знищення греблі був реалізований не повністю, оскільки радянським саперам і розвідникам вдалося пошкодити частину проводів, що проведених до детонаторів.

Уперше після закінчення Другої світової війни про цю трагедію згадали у 2010 році. Тоді, 18 серпня, з ініціативи запорізької організації ВО Свобода у церкві Святого апостола Павла провели богослужіння у пам'ять про жертв вибуху ДніпроГЕС.

За матеріалами: ВГороде Запорожье, Подробности, Корреспондент.net

15.08.11

Чернігівські археологи знайшли поховання XIII-XIV століть

Під час археологічного розкопу мосту під його стовпами біля комплексу Антонієвих печер у Чернігові експедиція натрапила на поховання 13-14 століть.

Про це розповіла старший науковий співробітник заповідника "Чернігів стародавній" Тетяна Новік:

- Ми не готові ще до остаточних висновків, але знайдено шість поховань на території 5 квадратних метрів, які мають відношення до древньоруської доби. Це 13-й, можливо початок 14-го століття. Ми судимо по кераміці, бо інших знахідок немає.

Всі поховання виконані за християнським обрядом. Найцікавіше те, що два з шести поховань дитячі: підліток і немовля. Судячи по знайденим черепам, складається враження, що це було поховання старих і дітей, коли чоловіки гинули під час військових дій. Можливо це були буремні часи опору монголо-татарам, можливо - вже Литовська доба.

Остаточні висновки робити рано, бо немає чітких прив'язок. У нас є в печерах поховання монахів, вбитих під час монголо-татарської навали. Зараз таке враження, що це не монахи, а жителі навколишньої території.

На думку працівників заповідника, знахідка пов'язана з людьми, які не потрапили до рабства.

Олег ГОЛОВАТЕНКО,  "Високий Вал"

Что ели люди в СССР?

Кафе "Ласточка". Предположительно 1956 г.

Как ни крути, но именно в СССР придумали бутерброд с маслом и колбасой, обед из трех блюд и многое другое. Так что извините, господа капиталисты.

КОТЛЕТЫ И КВАС ПРОТИВ ГАМБУРГЕРОВ И КОЛЫ

Помните кадр из фильма «Бриллиантовая рука»: ночь, Семен Горбунков обнял загипсованной рукой свою жену.

— Сень, а ты Софи Лорен видал?
— Нет.
— А кока­-колу пил?
— Угу.
— И как?

Здесь герой перекосил лицо, мол, ничего особенного. Но, как ни странно, именно этот напиток мог стать народным в Советском Союзе. В середине 30­х годов народный комиссар пищевой промышленности Анастас Микоян отправился на три месяца в США, чтобы изучить, как организован капиталистический общепит. Домой он привез 25 автоматов по производству гамбургеров и промышленный рецепт кока­колы. Эти два американских изобретения нарком планировал запустить в массовое производство в СССР, но помешала война.

Зато именно гамбургеры взяли за образец, когда придумывали наши котлеты, а колу — при производстве заводского кваса. Кстати, столовые самообслуживания и гастрономы, консервированный томатный сок и быструю заморозку продуктов Микоян тоже подсмотрел у американцев.

НАШ БУТЕРБРОД — САМЫЙ БУТЕРБРОДНЫЙ В МИРЕ

Слово «бутерброд» немецкого происхождения, но в Германии наши бутерброды не понимают. Дело в том, что только у нас придумали намазывать хлеб сначала маслом, а потом класть на него ломтик колбасы/ветчины и/или сыра. Совсем уж экзотика для неподготовленного иностранца — толсто намазать хлеб картофельным пюре или пшенной кашей, как делал советский мальчик в рассказе Виктора Драгунского «Что любит Мишка».

13.08.11

Сьогодні виповнилося 50 років Берлінській стіні - одному із символів комунізму

Східний Берлін, обнесений колючим дротом.
Червень 1968 року. Фото AFP
Канцлер Німеччини Ангела Меркель узяла участь у церемонії в Берліні, присвяченій зведенню Берлінської стіни 50 років тому.

Бетонний кордон відокремив тоді комуністичний східний сектор Берліна від західної частини міста.


Протягом 28 років стіна була одним із яскравих символів холодної війни. Занавісом, який закривав соціалістичний табір від іншого світу. І перешкоджав втечі східних німців на Захід.

Охорона у східному секторі Берліна вбила багатьох тих, хто намагався це зробити.

Існували інші механізми економічного характеру, аби зупинити процес втечі східних німців на захід. Але вони не були прийнятні ні для радянського керівника Микити Хрущова, ні для тодішнього лідера НДР Вальтера Ульбріхта. Його соціальна політика призвела до повстання 1953 року, яке було придушене радянськими військами.

05.08.11

На розкопках у Батурині знайшли герб Гетьмана Мазепи!


Десяток років тривають археологічні розкопки старовинної Гетьманської столиці Батурина. Знайдено чимало цікавого. І 2011 року, попри відому нелюбов нинішньої влади, ентузіасти та науковці з України та Канади, спромоглися вирішити всі питання – дослідження тривають з 1 серпня.

Традиційно, у кінці липня, до Києва прилітає наш гарний друг, науковець, археолог Володимир Мезенцев з Канади. Саме він є генератором збору коштів та вивчення матеріалів Батуринських експедицій. Він одразу завітав до журналу «Музеї України».

Минулого року було знайдено фрагмент герба Івана Мазепи.

Ось як описує це сам В.Мезенцев: «У 2009-10 рр. серед решток гончарівського палацу знайшли уламки керамічних теракотових та глазурованих багатоколірних плит із зображенням герба з монограмою І. Мазепи. Правдоподібно, вони вінчали портали входів. Археологам вдалось встановити їх розмір (41 х 33.5 см) і зробити мальовані та комп’ютерні реконструкції двох плит. Вони мають рельєфи якоро-подібного хреста, півмісяця з людським обличчям та шестикутної зірки в обрамленні стилізованих гірлянд. Геральдичні символи оточують вісім літер — І. М. Г. В. Ц. П. В. З. — абревіатура імені та титулу власника герба: Іван Мазепа, Гетьман Війська Царської Пресвітлої Величності Запорізького. Це унікальне зображення Мазепиного герба, виконане різнобарвною глазур’ю на кераміці. Простежується вплив графічного мистецтва києво-чернігівської школи на його дизайн.


03.08.11

Фашистська пропаганда у роки війни вдавалася до фальшування радянських газет

У державному архіві Федеративної Республіки Німетчина сьогодні зберігаються екземпляри підробленого найголовнішого видання СРСР тих часів - газета "Правда". 
Замість звичного гасла "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!" над "шапкою" газети бачимо: "Трудящі усіх країн єднайтеся для боротьби з більшовизмом!". 
У номері від 28 серпня 1941 року передовиця газети вміщує фотографію Гітлера і величезний матеріал під назвою "Блискучі підсумки німецьких успіхів за 2 перших місяці з Радянським Союзом". У матеріалі, серед іншого, розповідається про орієнтовні загальні втрати Червоної армії, що, за підрахунками німців, склали приблизно 6 мільйонів чоловік. "Правда" розповідає також про захоплення військами Вермахту міста Херсон, Новгорода та Нарви, описує розгром радянських військ під Гомелем... 
Очевидно, що підроблена "Правда" була зорієнтована здебільшого на бійців регулярних частин Червоної Армії. Там знаходимо інформацію і фото до неї про полонення сина Йосипа Сталіна Якова Джухашвілі-Сталіна, надруковану перепустку для тих радянських військових, які виявлять бажання дезертирувати та перейти на бік німців, розміщено ряд пропагандистських матеріалів, що розхваляють життя в фашистській Німетчині тощо.