28.06.11

У стіні старої гімназії знайшли тайник

У гімназії №5 міста Чернівців під час ремонту знайшли сенсаційний лист з посланням від гімназистів, які навчалися тут у часи румунської окупації Буковини на початку ХХ століття. 

Як передає кореспондент УНІАН, під час ремонту в кабінеті біології в стіні виявили таємну нішу, в якій гімназисти, що навчалися тут на початку минулого століття, сховали свої записи.

Весь лист не зберігся, тільки окремі його фрагменти. Зрозумівши, що ця знахідка може бути цінною і нести цікаву інформацію керівництво школи звернулося до лінгвістів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, яким вдалося розшифрувати тільки частину тексту. З одного боку в ньому написана транскрипція латинських слів, з іншого німецькою вільні виклади думок гімназистів.

Лінгвістам вдалося перекласти тільки кілька фраз, які є своєрідним посланням. Вони написали: «Якщо ви колись знайдете цього листа, знайте, як ми жили, любили Україну і були непокірні, як індіанці». Серед клаптиків був малюнок з томагавком.

Серед артефактів в потаємній ніші виявили також три паркетини, на яких вказаний 1853 рік. Крім цього у цій же гімназії у кабінеті фізики під час ремонту знайшли замурований у стіну автентичний порцеляновий умивальник з мідним краном, який виявився абсолютно справним.

http://www.unian.net/ukr/news/news-443169.html

27.06.11

Таємна історія: за вбивство Галаки більшовицькому кілеру щедро заплатили

Без сумніву, успіх у широкого кола українських читачів резонансного роману Василя Шкляра «Чорний ворон» або «Залишенець» про одну з найдраматичніших і найбільш замовчуваних сторінок української історії – боротьбу українських повстанців проти окупаційної влади у 1920-х роках не може не викликати інтерес до учасників тих подій і того, що ними рухало насправді.
Фото Івана Васильчикова-Галаки (у центрі) з джерела:
 

http://siver.com.ua/news/ochi_galaki_divljatsja_na_nas_znajdeno_fotografiju_otamana/2010-08-19-5546

Серед них – отаман Іван Васильчиков-Галака.
Тим більше, що 3 липня цього року минає 90 років з дня загибелі цього легендарного отамана, партизанський загін якого наводив жах на червоних більшовицьких окупантів і їх поплічників в буремні 20-і роки минулого століття на Чернігівщині.
Отамана Галаку підступно вбив чекіст Федір Гончаров, який втерся в довіру до отамана, зарубав його, коли той спав.
Довгі роки отаман Галака офіційною комуністичною пропагандою змальовувався як вбивця, грабіжник, антисеміт.
Тож не дивно, що в часи так званої «перестройки» в кінці 80-х років XX ст. компартійні ідеологи вирішили назвати на честь його вбивці вулицю в Чернігові.

26.06.11

«Контра» с портфелями

Документы свидетельствуют: в 1930-е годы в СССР действовали нелегальные общества, созданные школьниками
 
В отчётах тех лет эти организации названы «контрреволюционными». Но были ли они такими в действительности?

Из докладной записки инспектора Управления начальных и средних школ Наркомпроса Алексейкина от 2 ноября 1935 года под грифом «совершенно секретно» в адрес наркома просвещения Бубнова и заведующей Мосгороно Дубровиной (здесь и далее в цитатах стилистика, орфография и пунктуация оригинала сохранены): «Установлено, что в средней школе № 4 Сталинского района г. Москвы 26 октября с.г. группой учеников 4 «в» класса в количестве 6 человек: Блинникова, Клочковского, Рыбина, Ситникова, Маркелова, Зинченко производилась стрельба из рогатки в портрет т. Кагановича. Организатором этого антисоветского действия был ученик Маркелов - сын члена ВКП (б), работающего членом правления Общества потребителей».

Случившееся было настоящим ЧП, проверка началась немедленно. Члены комиссии квалифицировали происшествие в школе, как антисоветское проявление. В ГУЛАГ, правда, никто не попал, но серьёзные неприятности учителя и родители всё же получили...

Сокровища Мазепы

Гетьман Мазепа
Шведский клад у села Варвы

...27 июня 1709 года, в первом часу пополудни, раненый король, наконец, добрался до своей главной квартиры в Великих Будищах. Спустя несколько часов сюда стали подходить остатки разбитой возле Полтавы шведской армии.

Русские войска висели на плечах беглецов и, после короткого совета, решено было бросить все тяжести, артиллерию, обоз, раздать лошадей пехоте и отступать к Днепру. С армией было покончено, но походную казну еще можно было попытаться спасти.

По приказу короля несколько подвод, сопровождаемых надежными людьми, оторвавшись от отступавших к Переволочне шведов, двинулись кружным путем на северо-запад, к литовской границе. Через несколько дней, добравшись до села Варвы близ города Прилуки, шведы убедились в безнадежности дальнейшего пути. Русские отряды занимали дороги и все сколько-нибудь значимые населенные пункты.

Рассчитывать на помощь украинского населения после Полтавского поражения и бегства гетмана Мазепы не приходилось. Тогда на горе у села Варвы шведы выкопали погреб, перенесли в него содержимое подвод и завалили тайник камнями... Шведский клад у села Варвы пытались искать множество раз. Перед Первой мировой войной с этой целью в село приезжали какие-то “генералы”, которые имели при себе “планы и документы”. Но и этим “официальным” кладоискателям не посчастливилось.

Так и лежит где-то казна шведского короля целехонькой. Рассказ о тайнике у села Варвы - лишь одна из множества легенд о кладах, зарытых во времена шведского нашествия. О том, что шведы действительно зарывали в украинскую землю не только деньги, но и оружие, свидетельствуют документы тех лет.


22.06.11

Брехня і правда про Велику Вітчизняну


22 червня виповниться 70 років із дня початку Великої Вітчизняної війни. Давно пригасла слава інших «великих звершень» радянської епохи — Жовтневої соціалістичної революції, колективізації, індустріалізації та побудови «розвиненого соціалізму», а безприкладний подвиг народу в жорстокій війні з нацистською Німеччиною залишається предметом його законної гордості.

Проте час усвідомити, що Велика Перемога не потребує брехні, яка налипла на неї стараннями радянського агітпропу і яку до цього часу продовжують транслювати на пострадянському просторі, й зрозуміти, що очищення історії Великої Вітчизняної війни від інсинуацій не применшить подвигу народу, дасть змогу виявити істинних, а не дутих, призначених героїв і показати всю трагічність і велич цієї епохальної події.

У якій війні ми брали участь

За офіційною версією, війна для СРСР почалася 22 червня 1941 р. У промові, що пролунала по радіо 3 червня 1941 р., а потім у доповіді з нагоди 24-ї річниці Жовтневої революції (6 жовтня 1941 р.) Сталін назвав два чинники, які, на його думку, призвели до наших невдач на початку війни:

1) Радянський Союз жив мирним життям, зберігаючи нейтралітет, а відмобілізована і до зубів озброєна німецька армія віроломно напала 22 червня на миролюбну країну;

2) наші танки, гармати й літаки — кращі за німецькі, але їх було дуже ма­ло, набагато менше, ніж у противника.

17.06.11

Зовнішня розвідка України розсекретила документи про підготовку Німеччини до нападу на СРСР

www.szru.gov.ua
Служба зовнішньої розвідки України в рамках заходів з пошуку та опрацювання архівних документів, що мають історичну й культурну цінність, розсекретила нові документи щодо діяльності розвідувальних підрозділів та органів державної безпеки України напередодні та під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.

Про це повідомили у прес-службі СЗР України.

Зокрема, в галузевому державному архіві СЗР знайдені виписки з розвідувальних зведень, підготованих відповідним відділом штабу Київського особливого військового округу за період з 20 по 30 квітня 1941 року. У них містяться конкретні відомості про прибуття в цей час німецьких військ на територію Румунії і Угорщини, дислокації військових частин поблизу кордону, зростання інтенсивності залізничних перевезень, будівництво стратегічних комунікацій та інженерних споруд, мобілізаційні та інші заходи.

15.06.11

Колискова від Діда Панаса.

Ведучому програми «На добраніч, діти»  виповнилося б 100 років. «УМ» дізналася, як Петро став Панасом та чому розповідав казки тільки українською мовою.

 «Добрий вечір вам, малятка, любі хлопчики й дівчатка. Це я, дід Панас...» — так зазвичай починав свою вечірню казку знаменитий ведучий програми «На добраніч, діти». З розкішними козацькими вусами, у незмінній вишиванці він звертався до української малечі з інтер’єру простої сільської хати, прикрашеної вишитими рушниками. І розповідав неодмінно українські казки. Через це Діда Панаса свого часу навіть звинувачували в націоналізмі. Зате малеча його дуже любила, вважаючи дідуся з телевізора своїм, рідним. А от про життя цієї непересічної людини ми знаємо зовсім мало. Навіть справжнє ім’я та прізвище Діда Панаса мало кому відоме. З нагоди 100–річчя телеведучого ми й вирішили зазирнути в його життя поза екраном. Отже, як полюбляв говорити Дід Панас, «вмощуйтеся зручненько та слухайте уважненько»...



10.06.11

Вчені розкриють 'підземні секрети Першої світової



Історія Битви на Соммі лягла в основу документальної стрічки

У Франції уперше розпочинають масштабні розкопки на місці битви на Соммі. Значна частина тієї битви відбувалася під землею.

Археологи розпочали одні з наймасштабніших розкопок поля битви часів Першої світової війни. Йдеться про місцевість біля французького села Ля-Буассель, де дотепер фактично нічого подібного не проводили.

У 1916 році там відбулася масштабна битва на Соммі, за кожен день якої були вбиті тисячі солдатів.



02.06.11

Верховна Рада створила Національне військове меморіальне кладовище

Сьогодні, 2 червня, Верховна Рада прийняла постанову про створення Національного військового меморіального кладовища.

Автором постанови є народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко. Створення національного меморіального кладовища підтримали 227 народних депутатів.

Таким чином, Верховна Рада рекомендувала уряду створити оргкомітет для врегулювання питань призначення, створення, відомчої приналежності, функціонування та затвердження місця розташування військового меморіального кладовища.

Парламент також ухвалив передбачити в державному бюджеті України на 2012 рік та наступні роки кошти на фінансування заходів з проектування, будівництва та утримання Національного військового меморіального кладовища.

Як йдеться в пояснювальній записці, загальна сума необхідних коштів становить 5 мільйонів 600 тисяч гривень у разі створення Національного військового меморіального кладовища в селі Биківня під Києвом.

Крім того, обласним радам необхідно виділити земельні ділянки для створення кладовищ або спецділянок на кладовищах в обласних центрах і містах для забезпечення вшанування і гідного поховання ветеранів війни, учасників бойових дій, військовослужбовців, у тому числі звільнених у запас або у відставку, членів їхніх родин, а також інших осіб, які вчинили героїчні вчинки в ім'я українського народу.