26.04.11

СМИ Авария Чернобыль: О чем писали газеты двадцать три года назад об аварии на ЧАЭС

«Мы уверенно владеем ситуацией»
Статья с таким названием увидела свет в июле 1986 года. Опубликовала ее газета «Киевская правда». Действительный член Академии медицинских наук СССР, ведущий специалист в области радиационной гигиены, представитель СССР в научном Комитете по действию радиации ООН Леонид Ильин поделился с научным обозревателем Элеонорой Горбуновой своим видением опасностей и рисков, возникающих вследствие катастрофы. Сразу заметим — сам он три недели провел на ЧАЭС, с первых дней аварии, так что выводы, изложенные в статье, делал не с чужих слов.

Сьогодні виповнюється 25 років від дня аварії на Чорнобильській атомній станції

Сьогодні, 26 квітня, виповнюється рівно 25 років з дня найбільшої ядерної катастрофи у світі - аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Чорнобильську АЕС побудували поблизу міста Прип'ять, за 18 км від міста Чорнобиль, за 16 км від кордону з Білоруссю і за 110 км від Києва.
О 1:23 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці найбільшої на той час атомної електростанції в Радянському Союзі стався вибух, який повністю зруйнував реактор.


Переименование улиц: блажь или веление времени?

Переименование улиц - вялотекущий процесс. В Чернигове за десять последних лет по общим подсчетам сменили названия более тридцати городских артерий. В большинстве случаев речь шла о возвращении исторических наименований, таких как Магистратская, Пятницкая, Преображенская и других. Но подобные новшества воспринимались жителями областного центра негативно.

Причин тому несколько. Начиная от хлопот с пропиской и заканчивая кругленькой суммой горбюджета, в которую это обходится. Есть и третья причина.

Самая важная: люди перестали персонифицировать название улиц и проспектов с историческим событием или личностью, фамилия которой отштамповывается в их паспортах на страницах 12-13.


21.04.11

До 20-ї річниці незалежності. Чому Чернігів має неукраїнське обличчя?

20 квітня 2011 року в Чернігівській міській раді з ініціативи громадського оргкомітету з відзначення 20-ї річниці Незалежності України проведено круглий стіл «Вулиці Чернігова та їх назви: історія та сучасність».

Від громадського оргкомітету з доповіддю «Назви вулиць Чернігова: погляд громадськості» виступив депутат міської ради першого демократичного скликання 1990-1994 рр., заступник голови обласної організації УНП Сергій Соломаха.

Він поінформував, що за даними міськвиконкому в Чернігові біля 432 вулиць, 122 провулків, 6 площ та 2 проспекти.


19.04.11

Изгнание беса из истории

Борис Соколов
Фильм Леонида Млечина "Степан Бандера. Рассекреченная жизнь", показанный по каналу ТВЦ, снят словно лет тридцать назад. Все советские пропагандистские штампы, касающиеся Бандеры, УПА и ОУН, в фильме бережно повторены. Основная мысль сводится к тому, что Бандера и украинские националисты всю жизнь боролись против России, Советского Союза, убили множество невинных людей, сознательно, в силу идейного родства, сотрудничали с гитлеровской Германией, одобряли уничтожение евреев и сами непосредственно участвовали в "окончательном решении", а потому убийство Бандеры советским агентом в 1959 году было справедливым возмездием.


18.04.11

ЛЮДИНА ЕПОХИ, ЯКА ВІДІЙШЛА В ІСТОРІЮ

Людмила Студьонова
В газеті «Сіверщина» від 31 березня цього року прочитала статтю Ігоря Левенка про Олексія Федорова. Все у ній так, але трошечки не так. Адже свою славу товариш Федоров здобув не на крові своїх співвітчизників. Слава прийшла до нього під час Великої Вітчизняної війни. До війни він займався мирними справами, продиктовані тодішнім режимом. Що то були за справи, поговоримо нижче.
 
Олексій Федорович Федоров був не однозначною людиною. Я у цьому переконалась, коли на його запрошення зустрілась з ним 25 листопада 1983 року в Києві. Все почалось з того, що я відправила в Комісію колишніх партизанів і підпільників при Верховній Раді УРСР, яку тоді очолював Федоров, свій рукопис про Чернігівське підпілля. Рецензентом був поет Микола Шеремет, колишній партизан, віддана йому людина. Саме він помітив, що я нічого не написала про Федорова. А річ була в тому, що Олексій Федорович як секретар підпільного обкому кинув Чернігів без будь-якої допомоги. Підпільними справами займався Микола Попудренко. Про це я написала і саме це не сподобалось Шеремету, і своє незадоволення він передав Федорову. Окрім цього, в рукопису йшлося про те, що з лютого сорок третього до визволення чернігівські підпільники працювали під керівництвом Кузьми Гнідаша (Кіма) - командира розвідувально-диверсійної групи ГРУ Червоної Армії. Це також викликало роздратування Шеремета. Передалося воно і Федорову. Рукопис віддали мені на переробку. І тут одна моя приятелька порадила: переступи через себе і присвяти йому розділ у своїй книзі. Я так і зробила. Рукопис відправила з цим розділом і незабаром отримала запрошення на зустріч. Вона відбулася по місцю служби Олексія Федоровича на вулиці Кірова, тепер - Грушевського.
 

14.04.11

Чорні археологи виставили на продаж архів УПА


На одному з інтернет-аукціонів виставлений на продаж архів документів, пов’язаних з діяльністю Української повстанської армії (УПА).

Про це повідомляє КоммерсантЪ-Украина у статті Коштовні папери йдуть з молотка.

"Близько 3,5 тис. сторінок, серед яких 6 наказів командуючого Романа Шухевича, звіти про діяльність, протоколи і списки", - сказано в оголошенні про продаж архіву штабу УПА. Там же розміщені фотографії великого стосу документів. Оцінили архів його продавці у 500 тис. грн.

Директор львівського Національного музею В’язниця на Лонцького Руслан Забілий, до якого раніше зверталися посередники власників документів, розповів, що папери випадково потрапили до рук так званих чорних археологів, що проводили розкопки у лісовому масиві Львівської області. "Вони шукали техніку і зброю часів Другої світової війни, а знайшли ці папери", - розповів Забілий.


13.04.11

Його креслення загубилися на 36 років...

Микола Кибальчич
Микола Кибальчич, автор схеми першого реактивного літального апарата, народився у м. Короп на Чернігівщині

Мало хто знає, що народоволець і розробник вибухівки Микола Кибальчич народився 31 жовтня 1853 року у родині православного священика і зростав у Коропі - маленькому містечку на Чернігівщині. А ще менше відомо про те, що він залишив креслення реактивного літального апарата, які пролежали, нікому не відомі, майже 30 років. Лише у рідному містечку про нього нагадує будинок-музей та вулиця, що названа його ім'ям.

Про трагічну долю цього чоловіка ми знаємо небагато: винахідник, революціонер-народник, причетний до замаху на царя Олександра ІІ і за це страчений. Та якою людиною був учений, котрий, поспішаючи достойно завершити земні діла, поламаним гудзиком на стіні камери смертників зробив креслення і розрахунки неймовірного, як на той час, важчого за повітря літального апарата? До чого він прагнув у житті, кого любив, що керувало його вчинками?


03.04.11

Партизан Святим Духом не живиться


Я обожнюю совецький фільм «Обратной дорогі нєт». Чудовий динамічний партизанський бойовик псує тільки одна деталь. Реальні партизани з якими мене зводила доля, переважно називали його красивою казочкою. Розповіді ветеранів-партизан, чомусь більше нагадують заборонений і проклятий на батьківщині, білоруський фільм «Окупація. Містерії».



02.04.11

Олексій Федоров: кривавий шлях до слави

30 березня виповнилося 110 років з дня народження Олексія Федоровича Федорова (1901 — 1989), доля якого міцно пов’язана з історією нашого краю. Саме Чернігівщина дала можливість простому юнакові Олексі, який приїхав сюди з порогів Дніпра, стати однією з найпомітніших постатей своєї епохи — доби кривавого терору та найжорстокішої війни.

Незважаючи на начебто повну доступність знань про життєвий шлях партизанського генерала, інформація про партійну кар’єру Федорова довоєнного періоду для більшості людей і по сьогодні є закритою. А тим не менше, цей відрізок життя Олексія Федоровича може добре проілюструвати тодішні порядки та шляхи до вищих посад.

…Своїх батьків він не знав, бо мати здала його до притулку немовлям. Виховував хлопчика дніпровський лоцман-поромник Максим Трохимович Костиря.