03.02.11

Ілля Буяльський – корифей медицини, визначний діяч європейської науки ХІХ ст.

Ілля Буяльський
2011-го минає 145 років від дня смерті видатного хірурга, анатома, професора і доктора медицини, якого знає вся медична спільнота світу, нашого земляка, уродженця Воробіївки Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії Іллі Васильовича Буяльського (1789 – 1866).

Ім’я Іллі Буяльського стоїть в перших рядах засновників російської хірургії. Він заклав фундамент розвитку цієї науки на основі широкого використання анатомії та фізіології людини.

Народившись в одному із чудових сіл Сіверського краю в сім’ї священика, майбутній хірург після закінчення Чернігівської духовної семінарії вступає спочатку до Московської, а через рік переводиться до Петербурзької академії.

Його палке захоплення анатомією привертає увагу професорів і молодого Іллю запрошуєть для викладання анатомії та асистування під час операцій в клініці професора Буша. Згодом молодий хірург там же залишається працювати, одразу проявивши свою геніальність в медицині. Тільки за перших два роки своєї роботи він виготовив 220 препаратів, за що був нагороджений орденом та премією.

У 34 роки йому присвоєно звання доктора медицини, а через рік – екстраординарного професора, а ще через два роки Ілля Буяльський очолює кафедру анатомії, якою керує до кінця життя.

Закони біблійної етики, закладені в характер майбутнього лікаря в юні роки віруючими батьками та під час навчання в Чернігівській духовній семінарії, даються взнаки протягом всього його життя. Не зважаючи на надзвичайну зайнятість, Ілля Васильович весь час безкоштовно консультував хворих в Маріїнській лікарні для бідних. За своє життя він зробив більше двох тисяч блискучих операцій. В історії Царськосільського ліцею зафіксований такий випадок. Дванадцятирічний ліцеїст Альоша Войков необережно сів на вертикально підставлену йому одним із співучнів кістяну паличку, яка, мов стріла встромилась в тіло і зламалась - дитині загрожувала смерть. Ніхто із запрошених хірургів не зміг йому допомогти. (До речі, на той час в Росії та Україні практикували в основному лікарі-іноземці і своїм лікарям тяжко було пробитися). І тільки Буяльський зміг врятувати хлопчину. Історії відомо також, що наш земляк був серед інших відомих лікарів, яких запросили для консультації до пораненого на дуелі Пушкіна.

 Він писав: «Легко відняти руку й ногу, похизуватись витонченістю операцій, але ніколи ще не вдавалось приставити помилково відняту руку чи ногу, і даремне каліцтво, як би блискуче воно не виконано, не нагороджується ні славою хірурга, а ні його пізнім каяттям; обовۥязок чесної людини сім раз подумати, перш ніж один раз відрізати».

Зазвичай, якщо людина талановита - вона талановита в усьому. Крім медицини, Ілля Буяльський з дитинства любив образотворче мистецтво і в подальшому житті зміг поєднати всі свої таланти. Ставши професором анатомії в Академії мистецтв, він втілює в життя геніальну ідею: знімає форму із замороженого тіла, з якого пізніше скульптор Петро Клодт відлив бронзову статую, яка одержала назву «Лежаче тіло». Вона і зараз служить чудовим посібником для вивчення анатомії.

Перебуваючи на посаді управляючого хірургічним інструментальним заводом, Ілля Буяльський багато сил і вміння вкладає у розробку і вдосконалення хірургічних інструментів. Всім хірургам відомі створені ним інструменти: лопаточка Буяльського, набір для десмургії (перев»язування), шприц для переливання крові, турнікет для зупинки кровотечі, аневризматична голка.

Будучи справжнім новатором в хірургії, він одним із перших запровадив загальне обезболювання (ефір із хлороформом), застосував антисептичні заходи, крохмальні повۥязки, а також запропонував та описав устрій подвійного сифону для переливання крові. Отже, про видатного хірурга заговорила вся Європа.

Вчений також відомий своїми роботами в галузі акушерства, гінекології, урології, офтальмології. Медикам відомі створені ним краплі для очей. Він протягом довгого часу був єдиним у Росії лікарем, який досконало володів мистецтвом бальзамування, метод якого сам і розробив

Крім того, Ілля Буяльський зібрав дуже цінний музей, який нараховує більше трьох тисяч експонатів: малюнків, препаратів, інструментів, сечових каменів, алебастрових голів та масок, серед яких і маски Петра І, Наполеона, Суворова, Крилова.

Він залишив нащадкам велику академічну спадщину – більше сотні наукових робіт, серед яких особливе місце посідає атлас «Анатомо-хірургічні таблиці», який отримав загальне визнання, як серед співвітчизників, так і за кордоном.

«Просто диву даєшся – писав професор Тартецький, - як одна людина могла виконувати стільки складної розумової та фізичної роботи, повної душевних хвилювань, встигав при цьому не тільки прекрасно працювати, але ще й публікувати видатні в усіх відношеннях праці».

Ілля Буяльський мав міцне здоров»я, він майже ніколи не хворів. Тютюну не вживав і навіть запаху його не переносив. Вчений стверджував, що Бог подарував людині життя не для того, щоб знищувати його шкідливими звичками, тому потрібно його цінити, а здоров»я шукати не в ліках, а в здоровому способі життя і в праці, спрямованій на благо ближнього.

За два роки до смерті, у 1864 році Буяльському подарували спеціально відлиту золоту медаль на честь 50-річчя його наукової, педагогічної і медичної діяльності.

Прожив наш земляк 75 років. Його поховано на Охтинському кладовищі у Петербурзі.

До речі, ім.»я Іллі Буяльського носить Новгород-Сіверська центральна районна лікарня.

Ірина Вороновська, головний бібліограф Чернігівської обласної наукової медичної бібліотеки
http://val.ua/culture/Culture/209911.html

Немає коментарів:

Дописати коментар